Цікаво, а звідки ж походить це свято?
Вперше про відзначення Дня Києва заговорили у другій половині 1970 – х рр., коли були виявлені у вірменському сховищі давні рукописи Матенадарані, джерела, в яких згадується, імовірно, Київ уже в V сторіччі до нашої ери.
Підготовлений пакет відповідних документів у 1980 році надіслали на розгляд Організації Об’єднаних Націй в галузі освіти науки і культури. Однак її очільник Амаду – Махтар М’Боу заявив, що ЮНЕСКО відзначає ювілеї держав і столиць, а не окремих міст. А Україна на той час ще не була самостійною державою. Тоді українці запропонували відсвяткувати ювілей утворення Київської Русі та її столиці — Києва.
Проте, росіяни надзвичайно ревно ставилися до історії «матері міст руських». Вони вимагали вагомих доказів на підтвердження дати заснування Києва, як постійного поселення. На їхню думку, відлік потрібно вести від першої згадки у літописних джерелах. Наприклад, у «Повісті временних літ», укладеній в 1116 році, легенда про заснування міста Києм і його братами подана у частині про події за 862 рік[ В цьому ж літописі згадується за «Літо 945»,про Івана(Яна)Чудіна – власника укріпленого городища Іван на Дніпрі, що стало форпостом і захищало підступи до древнього Києва .
Про місто йдеться і в «Київському листі» (перша половина Х сторіччя). Про замок Кіоава (Київ), званий Самватасом у своєму трактаті «Про управління імперією» написав між 948 і 952 роками Костянтин VII Багрянородний. Куява, яку ототожнюють із Києвом, відома також арабським географам й історикам X сторіччя Ібн Хаукалю та Істахрі.
Вочевидь, проблема була не так наукова, як ідеологічна. Сама Москва, яку заснував київський князь Юрій Долгорукий у 1947 році відзначила своє 800 – ліття. Отже, була набагато молодшою за Київ. Таким чином міг бути підірваний статус Росії як «старшого брата». Останнім переконливим доказом стало повідомлення Інституту археології АН УРСР, в якому, зокрема, йшлося про виявлення на території Києва монет візантійського імператора Анастасія І (бл. 430—518), які датувались приблизно V — VI століттями нашої ери.
У 1982 році всі суперечливі питання були узгоджені з ЮНЕСКО, сесія її Генеральної конференції закликала міжнародну спільноту відзначити 1500 –річчя Києва як столиці давньоруської держави – Київської Русі. Однак ,на вимогу керівництва комуністичної влади ідеологічною основою святкування стала радянська концепція про Київську Русь як «спільну колиску трьох братніх народів» — росіян, українців і білорусів.
Була встановлена Арка дружби народів із композицією за мотивами Переяславської ради і фігурами росіянина й українця на передньому плані з орденом «Дружби народів».
В зв’язку з нападом на Україну РФ 24 лютого 2022 року , Київською міською радою було прийнято рішення про демонтаж композиції та Арки дружби народів.
Наразі, коли йде жорстока війна за незалежність України, коли «старший брат» знищує міста і села, ґвалтує і розстрілює «молодшого», стало неможливим саме існування цього пам’ятника.
У своє 1540 –річчя Київ точно став кращим. 26 квітня 2022 року у Хрещатому парку на схилах Дніпра демонтували радянську скульптуру двох пролетаріїв – частину Арки дружби народів, яку кияни давно і влучно назвали «Ярмом» і не тільки… Монумент тому, чого ніколи не було. Він спотворював обличчя столиці протягом майже 40 років, а з 2014 року сприймався як відверте блюзнірство.
Символи мають набувати нового сенсу. Нині над вільним травневим Києвом здіймається Арка свободи українського народу.