«На берегах прадавньої ріки»

Споконвіку Дніпро – це не лише водна артерія, чудові краєвиди, шлях «із варяг в греки» – це годувальник, що давав їжу ще давнім трипільцям, це магніт, який міцно тримає більшу половину чоловічого (і не лише) населення, бо це –  риболовля!

Хто виріс серед степу, де відсутні водойми, ніколи не зрозуміє магії «вранішньої зорі» – коли на водній гладі видніється відблиск першого сонячного променя, коли серед тиші – сплеск, від якого кола по воді, а серце завмерло і десь упало…  Клює! Або, коли тягнеш сітку і по напрузі м’язів відчуваєш – є! А по тому, як водить і тягне за собою, ніби річковий «Метеор», щукенція чи сомище розумієш, що буде про що розповісти! І, зазвичай, соми у таких оповідачів по три метри, а щуки, як акули, а карасі такі, що можна ставити замість дзеркала. Одним словом – рибалки!

Ну, а смачнішої юшки, ніж зварена на вогні, на березі, а твердішої тарані, а жирніших копчених карасів, ніж у Ржищеві, – немає ніде! І, в яку б пору року не проходили чи не їхали по Червоному мосту люди, на ньому, як горобці на дроті, туляться і малі, і старі, та кожен з вудкою, та кожен із своїми секретами та байками, одним словом  – рибалки!

Андрій Захарченко

Професія рибалки є однією з найстародавніших, запотребованішої і шанованих професій у світі. Професійне свято рибалки офіційно було встановлено ще в 1968 році. В Україні, після розпаду СРСР, День рибалки був додатково закріплений Указом Президента України від 22 червня 1995 року за № 464/95 і досі носить свою назву. В 2022 році він припадає на 10 липня.

        Це свято не має обмежень за статтю чи віком  і часто об’єднує сім’ї.  Сьогодні ми вітаємо усіх, хто народився з вудкою в руках, хто не уявляє без Дніпра свого життя!  Рибалки – це своєрідне братство, та особливі вітання тим, для кого улюблена справа стала професією.

     Професійним рибальським кутком у Ржищеві був Крутий Вивіз. А човни – від простих довбанок до рибальських баркасів, а пізніше і «моторок» були майже в кожному дворі. Рибальськими були великі династії, і в кожного на Дніпрі був свій острів, своє місце, своя затока. І цей умовний поділ свято охоронявся, порушники або зайди суворо каралися. Ці неписані річні закони зберігаються і до сьогодні.

           Промисел приносив стабільні доходи, але був і одним із найнебезпечніших. Не одного рибалку поглинули води буремного Дніпра, чи затягли дніпрові вирви. Тому об’єднувалися вони спочатку в групи, а з 20-их років ХХ століття в артілі. Проте найбільшого розквіту рибальський промисел у Ржищеві набув за часів існування рибколгоспу під головуванням Б. С. Музиченка.

          Рибалки згадують, що раніше навіть осетр водився в Дніпрі, бестер, чехоня. А дачників часто лякали метрові вугрі, яких ті сприймали за річних зміїв. Цій рибі потрібна чиста проточна вода. А після створення штучних морів усе змінилося.

         На початку 2000-их років, коли почалося знищення колгоспів, розпайовування земель, цей процес не минув і багатого Ржищівського рибгоспу, що привело до повного його занепаду.

          Але не може в наддніпрянському Ржищеві занепасти рибацький промисел. Всі ржищівчани знають подружжя Сергія та Світлани Тріщунів, які з 2002 року організували ФОП «Тріщун». Прадід Сергія Степан жив у Старому і був потомственним рибалкою. Уся велика родина Тріщунів працювала в рибколгоспі, адже там було велике господарство – транспорт, столярний цех, майстерні. Після розпаювання саме Сергій вирішив продовжити прадідівську справу і організував своє рибне підприємство. Як ставали на ноги, яких зусиль і коштів це вартувало, скільки юридичних і бюрократичних перепон довелося подолати, Світлана та Сергій не розповідають. Але те, що Ржищів має діюче прибуткове підприємство, що налічує 10 човнів, де працює більше 20 чоловік, має рибний магазин, куди їдуть по свіжу рибу звідусюди  – це дуже приємний факт. Виробництво організоване за усіма санітарними нормами, а прилегла територія доглянута і прибрана. На місці звалища та чагарників підприємці розчистили і доглядають відпочинкову зону і пляж, на території троянди і чистота, по чому зразу видно добрих господарів.

Уже багато років Тріщуни дбають про зарибнення акваторії Дніпра. Щороку запускається біля 22 тисяч мальків.

  Сучасне забруднення Дніпра – проблема не лише рибалок. Порушення водного балансу, стояча вода, злив у Дніпро відходів призводять до загибелі риби, до бактеріологічних заражень. Та вирішуватися ці проблеми можуть не лише на державному рівні, а і кожним із нас, як робить це подружжя Тріщунів.

    Зі святом вас, рибалки Ржищівської ОТГ! Щедрих уловів, смачної юшки на берегах прадавньої ріки, під мирним небом України!

Старший науковий співробітник ЧМІЛЕНКО Світлана

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *