Минає рік, як українським військовим вдалося звільнити Київську область від російських загарбників.
До відзначення цієї дати, КЗ КОР «Ржищівський археолого – краєзнавчий музей» презентує історичний сторітелінг «Рік війни. Київ за 3 дні», в програмі якого хронометраж подій, що змінили хід війни та історії.
На початку 2022 року росія завершила накопичення своїх військ біля кордонів України, що почалося ще з листопада 2021 року вздовж кордону України з Росією і Білоруссю. А 21 лютого путін визнав незалежність ДНР та ЛНР, що мало означати, що росія буде “захищати” ці території.
Увечері 23 лютого Верховна Рада України затвердила указ президента Володимира Зеленського про запровадження надзвичайного стану в окремих регіонах України з 00:00 24 лютого терміном на 30 днів.
24 лютого
Близько четвертої ранку 24 лютого президент РФ у відеозверненні оголосив про “спеціальну військову операцію” щодо “захисту” Донбасу.
Після звернення за кілька хвилин росія розпочала широкомасштабне вторгнення в Україну з усіх напрямків і масованої ракетної атаки по об’єктах в українському тилу. У четвер, 24 лютого 2022 року, приблизно о п’ятій ранку жителі столиці прокинулися від гучних вибухів. Росія завдала серію потужних авіаударів по різних об’єктах Києва.
Переживши перший страх дрижання вікон і спрацювання сигналізації автомобілів у столичних дворах, частина мешканців Києва почали поспіхом збирати найнеобхідніші речі та виїжджати з міста.
Після 6:30 російські війська вдерлися в Україну сухопутним шляхом поблизу Харкова. А о 7:40 ВВС з посиланням на інші джерела повідомило, що російські війська увійшли в Україну також із території Білорусі.
Чоловіків перестали випускати за кордон, а 24 лютого увечері Володимир Зеленський підписав указ про загальну мобілізацію.В усіх областях України створили військові адміністрації. Водночас резервісти або ж інші небайдужі громадяни, які вирішили захищати країну зі зброєю в руках, вишикувалися біля військкоматів Києва.
В цей день в Києві виявили диверсійно-розвідувальні групи та знищили їх. По всій країні почали створювати територіальні оборони та робити блокпости. Усі міста готувалися до оборони, а люди робили “коктейлі Молотова”. Для жителів Києва та Київської області перша доба повномасштабного вторгнення рф запам’яталася гучними вибухами, довжелезними чергами до аптек, магазинів та банкоматів, моторошними боями у Гостомелі, захопленням ЧАЕС та ночівлею у підвалах. Російська війська пішли на прорив в Київській області. Військова техніка ворога зайшла через пункт пропуску «Вільча». Прикордонники разом з українськими військовими прийняли бій. У цю ж годину очевидці почали повідомляти про бої в Гостомелі.
Тим часом міністр оборони України Олексій Рєзніков закликав усіх, хто готовий тримати зброю в руках, вступати до лав Сил тероборони.
«Беріть тільки паспорт. Даємо зброю всім патріотам, які без вагань готові застосувати її проти ворога!», — заявив тоді Рєзніков.
На в’їздах до Києва почали облаштовувати захисні споруди.
Невдовзі у Київській області між селами Жуківці та Трипілля Обухівського району впав військовий літак ЗСУ з 14 людьми на борту. Кількість загиблих у ДСНС не уточнили.
27 лютого тривали бої за аеропорт у Василькові (Київська область). Близько 9 години у місто Буча Київської області заїхала російська техніка, розпочалися вуличні бої.
Ніч з 27 на 28 лютого минула в Києві відносно спокійно. Окупанти продовжили завдавати ударів по військових і цивільних аеродромах, пунктах управління військами, об’єктах системи ППО, критичних об’єктах інфраструктури, населених пунктах і підрозділах у районах оборони. Російські війська протягом перших трьох днів значно просунулись у всіх прикодонних областях і вийшли на околиці Києва.
1 березня
Російські війська розпочали фізично знищувати українські телекомунікації, обстріляли телевежу в Києві, що призвело до тимчасової зупинки трансляції телеканалів.
Окупанти зіткнулися з нестачею продовольства і високоточних боєприпасів, а також перебоями в їх доставці.
2 березня
Генштаб ЗСУ повідомив, що українські війська на окремих напрямках «починають перехоплювати ініціативу в російських окупантів», зокрема ворожий наступ припинився на Волинському, Чорнобильському, Чернігівському напрямках, напрямках на Малин та Ірпінь, на рубежах Богодухів, Чугуїв, Шевченкове.
Вночі 4 березня російське міноборони запевнило, що наказало своїм військам припинити вогонь для евакуації цивільного населення з Києва, Маріуполя, Харкова і Сум. Але пропоновані ним маршрути евакуації допускали евакуацію тільки в Росію і Білорусь. Українські офіційні особи не підтвердили оголошене Москвою припинення вогню.
У наступні дні темп просування ворожих військ значно сповільнився, окупанти були деморалізовані та зайнялися мародерством. Україна і РФ погодили 9 березня режим тиші та евакуацію цивільних за 6-ма коридорами з 9:00 до 21:00.
Верховна Рада ухвалила закон, яким цивільним особам до кінця війни дозволили застосовувати проти російських військових особисту, мисливську та отриману від влади зброю, причому вони не нестимуть відповідальності за вбивство чи поранення окупантів. Право участі у всенародному спротиві надали також іноземним громадянам та особам без громадянства.
В Ірпені окупанти 13 березня розстріляли іноземних журналістів.
Міжнародний суд у Гаазі ухвалив проміжне рішення на користь України за позовом проти Росії з ухвалою, що Росія повинна негайно зупинити свої військові операції. Росію виключили з Ради Європи.
23 березня ЗСУ взяли в кільце міста Буча, Ірпінь та смт Гостомель Бучанського району.
24 березня
ЗСУ підірвали російський десантний корабель «Саратов» у порту Бердянська.
ЗСУ вдесяте знищило окупантів під Чорнобаївкою.
Наприкінці березня окупанти зосередили атаки на сховищах пального, щоб ускладнити українцям логістичне забезпечення та створити гуманітарну кризу.
В останні дні березня війська РФ відійшли від Києва, зосередившись на східному напрямку.
31 березня ЗСУ звільнили Бучу, а окупанти покинули Чорнобильську АЕС.
Квітень. За 1-2 квітня українські війська звільнили всю територію Київської області, проте страші кадри лишились в галереї пережитого.
