Спас на воді – затоплена пам’ять

Над синіми водами древнього Дніпра – Славути, серед мальовничих островів, оточених білим лататтям, є клаптик землі, на якому стоїть біла, з золотими верхівками, сакральна споруда, рукотворна святиня, Спасо–Преображенський храм, який ще називають Спасом на воді, Гусинською церквою. Станом на 1862 рік в Гусинцях налічувалися 74 двори, в яких мешкало 385 осіб (187 чоловіків і 198 жінок). В селі були парафіяльна православна церква зі школою та родинною усипальницею Гусинських, чернечий скит, при якому функціонували лікарня, олійниця та паровий млин, які обслуговували кілька навколишніх сіл. Ось така була колись ця земля, а зараз лиш нова церква. Хочете дізнатися більше? Коли і чому пан Гусинський побудував храм? Що зробила для села велика княгиня, хто був останнім мешканцем села? Як храм – мученик постав із небуття? Чи Лиса Гора справді називається Лисою? І де справжня Лисуха? А про це залюбки розповідають наші екскурсоводи під час виїздних екскурсій.

(текст Ольга Іванчук)