05Лип/21

“Вільний рояль”

Весело, цікаво та креативно розпочали святкування Дня молоді та Дня Конституції в музеї 27 червня. Науковий співробітник музею Онікієнко Галина влаштувала для містян чудове вуличне свято музики та пісні!До “вільного роялю” запрошували всіх охочих, та долучилось обмаль гостей, яким ми вдячні за можливість реалізувати заплановане! Нас не злякали ні дощ, ні гроза. Ми живемо в центрі Європи і пишаємось собою, ми дійсно того варті!

02Лип/21

Святкування Дня молоді в музеї

Весело, цікаво та креативно розпочали святкування Дня молоді та Дня Конституції в музеї 27 червня. Науковий співробітник музею Онікієнко Галина влаштувала для містян чудове вуличне свято музики та пісні! До “вільного роялю” запрошували всіх охочих, та долучилось обмаль гостей, яким ми вдячні за можливість реалізувати заплановане!

02Лип/21

Фан-зона в музеї!

ДЕ І КОЛИ ДИВИТИСЬ МАТЧ УКРАЇНА – АНГЛІЯ?

До чвертьфіналу матчу в КЗ КОР «Ржищівськи археолого-краєзнавчий музей» відкрито фан – зону! Запрошуємо на пряму онлайн – трансляцію просто неба 3 липня о 22:00 за київським часом. Поєдинок відбудеться в Римі на стадіоні Олімпіко, а ми будемо вболівати вдома! Раді зустріти всіх бажаючих, щоб разом підтримати українську збірну!!!

02Лип/21

Урочистості до 25 -річниці Конституції

24 червня 2021 р. на запрошення КЗ КОР «Білоцерківський краєзнавчий музей» делегація нашої установи відвідала урочистості з нагоди 25-ї річниці Конституції України “Живи та міцній, Українська державо!” Під час театралізованого дійства гості познайомилися з основними етапами становлення конституційного процесу від княжої доби до Незалежної України. Захід , підготовлений та проведений співробітниками музею, викликав інтенсивні емоції у присутніх адже у театралізованих сценках ожили образи Ярослава Мудрого та його синів, Пилипа Орлика, козаків, що супроводжувалися демонстрацією колекції одягу різних епох із фондів Білоцерківського краєзнавчого музею. Фрагменти документальних фільмів та хронік нагадали присутнім основні етапи становлення Конституції України.Цього святкового дня лунали вітання від почесних гостей – начальника управління культури КОДА Дмитра Гончаренка, Благочинного Білоцерківського району ПЦУ, протоієрея, настоятеля Храму Покрови Божої Матері Миколи Гопайнича , а також від директора музею, заслуженого працівника культури України Людмили Михайлівни Діденко.

02Лип/21

Запрошуємо до “вільного роялю”

Увечері в неділю, 27 липня, у Ржищеві у КЗ КОР “Ржищівський археолого-краєзнавчий музей” встановлюють “вільний рояль”. Запрошуємо всіх охочих виконати уривок свого улюбленого музичного твору. Чекаємо як зовсім ще юних піаністів, яких ледь видно за роялем, і тих, кому за роялем добре видно публіку!!! Граємо разом!!!

02Лип/21

Кіно просто неба в музеї

Традиція влаштовувати кіноперегляди просто неба продовжується в КЗ КОР “Ржищівський археолого-краєзнавчий музей”!

Цьогоріч запрошуємо на вікенд і перегляд кіно 27 червня! Пригощаємо відвідувачів музейним напоєм “Мохіто”!(хто спробував- знає його неповторний смак)Пропонуємо до перегляду комедію, що нині в прокаті кінотеатрів Києва. Але відгукнемося на ваші вподобання!

23Чер/21

Науковий проєкт “Страви регіону”

Віднедавна в музеї розпочато роботу над науковим проєктом “Страви регіону”. Досліджуючи кухню свого регіону науковці провели зв’язок і виявили спільні страви гастрономічного минулого різних етнічних районів України. Зокрема, як не дивно , виявили тісний зв’язок із кримськотатарською кухнею.

Презентуємо вам перегляд відео для порівняння страв кухні нашого та кримського регіону

22Чер/21

22 червня – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни.

22 червня – День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

Ця, одна з найскорботніших дат в історії усього людства, відзначається щорічно в день початку масштабної і кровопролитної німецько – радянської війни, яка забрала життя кожного п’ятого українця. День встановлено « …з метою всенародного вшанування пам’яті синів і дочок українського народу, полеглих під час Другої світової війни в 1941 – 1945 років., їх подвигу та жертовності…».22 червня1941 року на світанку о 3 годині 15 хвилин без попередження і в порушення радянсько – нацистського пакту про ненапад від 1939 року, Німеччина нанесла масовий нищівний удар по аеродромах і залізничних вузлах, по військово – морських базах та місцях розквартирування військових частин, по багатьох містах мирних країн, де жили, працювали і мріяли звичайні люди. Військові дії в цей період фашисти почали на фронті шириною 3 тис.км 4 групами армій загальною чисельністю 157 дивізій і 12 бригад, які розгорнули наступ в трьох напрямках…Фронт наближався до Ржищева. З кінця липня і впродовж першої половини серпня 1941 р. в урочищі Домаха, в районі хутору Воровського (Монастирок),діє спочатку човнова, а потім і понтонна переправа через Дніпро. Нею день і ніч на лівий берег переправлялися відступаючі частини Радянської армії, матеріальні цінності підприємств і колгоспів, евакуйовувалися громадяни. Переправу забезпечував 37 – й окремий понтонний батальйон під керівництвом капітана Панфілова. Оборону Ржищівського плацдарму здійснювали війська 698 – го і 608 – го стрілецьких полків 146 стрілецької дивізії 26 армії та кораблі Пінської військової флотилії – монітори «Флегин», «Левачов» і два канонерські човни. 2 серпня 1941 року фашисти почали наступ на Ржищів з боку сіл Трипілля і Гребені, намагаючись прорвати лінію оборони і оволодіти переправою на Дніпрі. Бійці стійко витримували масові артнальоти фашистів, бомбардування, героїчно відбивали піхотні і танкові атаки ворога.Оборона Ржищева та переправи під командуванням командира дивізії В. І. Айдінова тривала до 15 серпня, аж поки за наказом командуючого ставки Південно – Західного фронту генерала – майора М.П. Кирпоноса 26 армія залишила правий берег Дніпра.Більше тисячі воїнів полягли на дніпрових кручах, обороняючи Ржищівський плацдарм.В цей день згадаймо героїв поіменно, вшануймо пам’ять про них хвилиною мовчання,, покладімо квіти на їх могили. Адже вони віддали за мир найдорожче: молодість і життя, звільнивши народи від гніту фашистської чуми.

ЗАВІДУВАЧ ВІДДІЛОМ З ОСНОВНОГО ВИДУ ДІЯЛЬНОСТІ ОЛЬГА ГУДЗІЙ

22 червня – День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні –  Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області
21Чер/21

День батька відзначили в музеї!

Ігрову програму для батьків та дітей підготували в музеї до Дня батька!

Батьки – найдорожче, що є в світі і доки ми залишаємось дітьми – найщасливіші люди на цій Землі. Святкового погожого дня музейники зустрічали та вітали батьків і щасливі сім’ї. Бо ж не лише в Україні, а й багатьох країнах світу у третю неділю червня відзначають День батька. Змагання з Bayblade, стрільба з лука, метання кілець, настольні ігри, ліплення трипільської кераміки. Це далеко не повний перелік розваг для сімейного відпочинку.

Ми бажаємо Вам, татусі, благополуччя, позитивних емоцій, успіхів у всіх починаннях, бо ж Ви – приклад для наслідування, опора і захист. Нехай завжди буде натхнення залишатись прикладом сміливості, впевненості мужності і сили. Ми вдячні всім, хто сьогодні завітав на святкування до нашого музею та з нетерпінням чекаємо на подальші зустрічі!

21Чер/21

Зелена неділя в музеї

Зелена неділя На п’ятдесятий день по Великодню відзначалося свято Трійці: Бога Отця, Бога Сина і Бога духа Святого. В народі ж це була так звана зелена неділя – свято воскреслої буйної зелені. Місто – не впізнати: біля кожної хатини клечання – гілки берези, клена, явора на воротах, під стріхою, над вікнами і в дверях; гілки на хлібних полях. Вважалося, що сила квітучої рослинності , духи зеленого лісу у цей час сприяли людині: захищали її та житло від недобрих сил, забезпечували добрий урожай. У хаті п’янко пахне травами: на підлозі татарзілля, м’ята. На покуті, вікнах – букети васильків, чебрецю, м’яти. Інколи на вікнах часник – він захистить від русалок, котрі люблять з’являтися серед живих саме тепер і завдавати прикрощів. Через це протягом тижня від зеленої неділі заборонялося білити полотно, ткати. Пустунки – русалки плутали нитки, а на білому полотні з’являлися сліди, що не змивалися. Трави, якими прикрашали хату, вважалися цілющими. Їх сушили і лікувалися від болю в ногах, пристріту, головного болю, клали в подушку покійникові. Це було свято, яке об’єднувало живих і мертвих. У неділю ходили в гості один до одного, розважалися. Дівчата плели вінки з берези і «кумалися», цілуючись через вінок. А в понеділок збиралися на кладовищі і поминали покійних, залишаючи на могилах, святкову їжу. В зелений понеділок, на 2 – й день Трійці, проводжали русалок. Вибирали одну з дівчат і з піснями вели її в поле, прощаючись із святом, готуючись до роботи: Ідіте, русалочки, ідіте Та нашого житечка не ломіте. А наші русалочки у віночку, А наше житечко в колосочку