Історія однієї світлини
(До дня українського кіно)
Складно знайти людину, яка б не любила кіно. Цей вид мистецтва є вже невід’ємною частиною нашого сьогодення. У кожного воно своє(адже про смаками не сперечаються): хтось любить фантастику, хтось надає перевагу детективам, хтось не уявляє свого життя без мелодрам. Але, мабуть, найбільше кіно люблять ржищівчани, бо наш край із мальовничими краєвидами, широким могутнім Дніпром, багатою і древньою історією давно став знімальним майданчиком. Багато митців – письменників, художників, композиторів присвятили йому свої твори. Приваблював наш край і майстрів кіно.
Більше десятка художніх фільмів було створено на Ржищівщині . А ще науково- популярні, документальні, музичні кліпи, телерепортажі. Тут створювали свої шедеври такі відомі режисери ХХ ст. як Юлія Солнцева, Микола Вінграновський, Володимир Денисенко, Михайло Іллєнко, Анатолій Буковський, Олексій Мороз, Отар Коберідзе та інші. Звідси пішли у великий кіноматограф такі фільми як: «Повість полум’яних літ», «Чекайте на зв’язкового», «Женці», «Тут нам жити», «Климко», «Толока» та ін.
НУ, ЧИМ ТОБІ НЕ «ГОЛІВУД» НАД ДНІПРОМ!
Зйомки кожного фільму були справжньою подією в житті ржищівчан, адже цікаво було спостерігати як на твоїх очах твориться кіно. Біля знімального майданчика завжди збиралися від малого до великого. І не тільки спостерігали, а й допомагали, надавали для зйомок свої житла, транспорт, брали участь у масових сценах. Бувало й таке, що учні цілими класами тікали на зйомки фільмів. А потім був перегляд цих кінострічок у місцевому кінотеатрі, де кожен впізнавав на екрані знайомі обличчя і голосно обмінювалися враженнями. І тоді зал перетворювався на суцільний голосний вулик.
Першим, хто відкрив для кінематографу Ржищів була Юлія Солнцева. Нею був створений легендарний фільм «Повість полум ‘яних літ» за сценарієм її чоловіка, відомого письменника , режисера, класика українського і світового кіно – Олександра Петровича Довженка. Зйомки картини проходили у Ржищівському районі у 1959 -60рр. В основному фільмували за містом – в полі, на дніпровських пагорбах, на Іван-горі, у тих місцях, де проходили криваві і жорстокі бої за Дніпро. А у вільну хвилину на знімальний майданчик приходила молодь, щоб поспілкуватись з улюбленими акторами.
Актори були і справді талановиті зірки українського кіно і театру такі як: Микола Вінграновський, Борис Андреєв, Зінаїда Кириєнко, Антоніна Богданова, Сергій Меркур’єв та інші. Особливо захоплювалися молоді дівчата Миколою Вінграновським – молодим , красивим статним, але завжди серйозним і непідступним. У свій час його називали секс-символом українського кіно Саме він зіграв головного героя фільму Івана Орлюка, і саме він через 20 років приїде до Ржищева вже в якості режисера фільмувати картину «Климко»
На світлині, яка була зроблена навесні 1960 року, – група молодих людей- ржищівчан та студентів педагогічного училища після зйомок. Вони брали участь у «масовці». Серед них Смарж( Дейнега) Антоніна Дмитрівна(по центру у темному пальті і хустинці), Чередніченко Володимир у формі військового стоїть перший праворуч, внизу посередині в українському строї Гончаренко Світлана. Як згадують очевидці та учсники зйомок з якими нам довелося зустрітися, молодь присіла відпочити після напруженого знімального дня та зробити фото на пам’ять. Під час зйомок акторам масових сцен доводилось виконувати різні завдання: стояти групами, співати, бігати, падати і вставати, вилазити і злазити з вантажівки і все це по кілька разів, аж поки строга і вимоглива Юлія Солнцева не схвалювала роботу акторів і не фільмувала цей епізод. Але це не лякало молодь – вона приходила знову і знову. Адже це була для них, насамперед, розвага і нові цікаві знайомства. Іноді навіть бешкетували. І тоді на допомогу приходив розважливий і авторитетний відомий актор Борис Андрєєв, і всі заспокоювалися.
Давно у Ржищів не приїжджають «кіношники». Війна змінила плани багатьох митців. Але я впевнена, що скоро десь на дніпровських пагорбах знов почується: «Увага! Камера!» І це буде фільм про нашу Перемогу !
Людмила БАБЕНКО, старший науковий співробітник