Михайло Іллєнко та Ржищів: синергія дніпровських просторів і великого кіно

Є митці, чия творча географія складається не лише з великих міст, кіностудій і знаних культурних центрів. Іноді вона проходить тихими берегами річок, старими вулицями невеликих міст, піщаними островами та місцинами, які на перший погляд можуть здатися звичайними. Для видатного українського кінорежисера, сценариста й педагога Михайла Іллєнка одним із таких особливих просторів став Ржищівський край.

Михайло Герасимович Іллєнко — відомий український кінорежисер, сценарист, актор, заслужений діяч мистецтв України, академік Національної академії мистецтв України. Його творчий шлях тісно пов’язаний з українським кіно, історією та культурною пам’яттю.

Особливе місце у житті та творчості режисера посідає Ржищівський край. Ржищів для Іллєнка був не просто географічною точкою на карті. У його висловлюваннях це місце постає як простір духовного відпочинку, природи, Дніпра і творчого натхнення.

В одному з інтерв’ю журналістка нагадувала режисерові, що він називав Ржищів «духовною столицею України». На це Іллєнко відповів із властивим йому почуттям гумору: «Як столицю світу». Ця коротка репліка промовисто передає особливе ставлення режисера до Ржищева.

Для розуміння цього ставлення важливий і дніпровський простір навколо міста. Ржищівський край — це не лише саме місто, а й мальовничі береги Дніпра, острови, затоплені села, давні поселення та пам’ять людей, чиї життя назавжди пов’язані з цією землею.Зв’язок митця з Ржищевом не обмежувався одним випадковим приїздом чи окремою кінозйомкою. Ржищівщина неодноразово входила в його творче життя, ставала знімальним майданчиком, простором художнього пошуку, місцем зустрічі кінематографа з живою стихією Дніпра та його людьми.

Однією з перших кінематографічних сторінок цього зв’язку став фільм «Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди», більш відомий глядачам під короткою назвою «Фучжоу». У спогадах учасників знімального процесу згадується Ржищів. Кінооператор Богдан Вержбицький розповідав, що декорації для фільму будували «у Ржищеві, за Ржищевом…». Зйомки відбувалися також серед дніпровських пісків та островів.

Для Ржищева це не просто цікава примітка до історії українського кіно. Місто та його околиці стали частиною художнього світу стрічки Михайла Іллєнка. Дніпровський простір із його водою, піском, небом і відчуттям безмежності органічно відповідав поетичній, образній мові режисера. Можливо, саме тому Ржищівщина неодноразово поверталася в його творчу географію.Ще одним важливим свідченням цього зв’язку стали зйомки фільму «Той, хто пройшов крізь вогонь». Стрічка, присвячена драматичній долі українського льотчика, який після війни опинився серед канадських індіанців, стала однією з найпомітніших робіт Михайла Іллєнка.

Серед місць, де працювала знімальна група, згадується і Ржищів.Таким чином, Ржищівщина знову стала частиною великого кінематографічного полотна. Для дослідника місцевої історії особливо цікаво було б установити конкретні локації, де працювала знімальна група, адже за кадром великого кіно завжди залишаються реальні місця, люди та спогади очевидців.

Особливе місце в історії творчих зв’язків Михайла Іллєнка з Ржищевом посідає фільм «Толока».

Тут уже не йдеться лише про вибір натурної локації. У зйомках стрічки брало участь багато місцевих жителів. Для них кіно перестало бути чимось далеким, що народжується на великих студіях, і на певний час увійшло в повсякденне життя міст

Місцеві жителі стали безпосередніми учасниками створення художнього світу «Толоки». Саме цей факт надає зв’язку фільму з Ржищевом особливої ваги. Якщо пейзаж може бути лише тлом, то люди, залучені до знімального процесу, стають частиною історії самого фільму. Їхні спогади, фотографії, можливо, ще не оприлюднені матеріали домашніх архівів можуть стати цінним джерелом для майбутнього краєзнавчого дослідження.

Не менш цікавою є й особиста, людська географія Михайла Іллєнка. За спогадами його племінника Пилипа Іллєнка, режисер проводив час на острові посеред Дніпра навпроти Ржищева — там, де колись існувало село Гусенці. Дніпровський простір був для нього не лише мальовничим краєвидом. Тут він відпочивав, бував із рідними, навчав племінника вітрильного спорту.

Цей острів навпроти Ржищева відкриває ще одну, майже камерну сторінку в історії митця. За великими фільмами, прем’єрами та творчими пошуками постає людина, для якої важливими були вода, вітер, човен і Дніпро. І саме тут, поблизу Ржищева, творчий світ режисера перетинався з його особистим життям.

Зв’язок Михайла Іллєнка з Ржищевом не залишився лише спогадом про минулі десятиліття. У творчому доробку режисера є документальний сюжет «Ржищів. Дрони» (2023), у якому він виступив режисером-оператором. Уже сама назва цієї роботи свідчить: Ржищів знову потрапив у поле його зору — цього разу безпосередньо, як тема документального осмислення.

Отже, якщо простежити творчу та особисту географію Михайла Іллєнка, Ржищівський край постає в ній не випадковою крапкою на карті. Тут знімалися його художні фільми «Фучжоу», «Той, хто пройшов крізь вогонь» і «Толока»; ржищівці брали участь у створенні кінематографічного світу «Толоки»; дніпровські острови навпроти міста були пов’язані з особистим життям режисера; а в 2023 році він знову звернувся до Ржищева в документальному сюжеті «Ржищів. Дрони».

Усе це дає підстави говорити про Ржищівщину як про важливу частину творчої та особистої географії Михайла Іллєнка. Ще багато сторінок цієї історії потребують дослідження. Хто з ржищівців брав участь у зйомках? Де саме стояли декорації? Які місцеві краєвиди залишилися на кіноплівці? Які фотографії та спогади зберігаються в родинних архівах?

Відповіді на ці запитання ще чекають на свого дослідника. І, можливо, саме зібрані в Ржищеві людські спогади, старі фотографії та музейні матеріали дозволять побачити Михайла Іллєнка не лише як видатного українського режисера, а й як митця, чия творча дорога не раз пролягала берегами ржищівського Дніпра.

Сьогодні важливо збирати й зберігати всі матеріали, пов’язані з перебуванням Михайла Іллєнка в Ржищеві: його інтерв’ю, фотографії, відеозаписи, спогади місцевих жителів, матеріали про зйомки, а також документальний сюжет «Ржищів. Дрони».

Такі свідчення поступово складаються в окрему сторінку історії Ржищівського краю — історії, у якій місто постає очима людини українського кіно, яка бачила в ньому не просто мальовниче місце над Дніпром, а особливий духовний простір України.