Дві долі Київського Шляху
Історія однієї вулиці
А чи знали ви , що у Ржищеві були дві вулиці з однаковою назвою – Київський Шлях?. Одна з них існувала ще за козацьких часів. Як зазначає місцевий краєзнавець О. Предаченко: «Неподалік Ржищева, біля повороту на геріатричний пансіонат, заліснена долина майже впритул до київської траси. Саме цією долиною, починаючи з ХV –XVI ст. (а може ще й раніше) проходив старий Київський шлях, котрий …плавно стелився аж до Ярмарковища при впадінні Маківки в Леглич».
Ця назва не випадкова. Вона веде нас у глибину століть, коли «шляхом» називали не просто дорогу або стежку, а велику артерію життя – , широку магістраль, яка з’єднувала міста, торгівлю, людей і долі. Її назва вказувала напрям, до якого веде конкретний шлях: Київський Шлях, Канівський Шлях.
На відміну від «вулиці» (яка обмежена будинками в місті), шлях пролягав через поля, ліси та степи. Коли місто розросталося, ця частина великої міжміської дороги ставала міською вулицею, але зберігала статус «шляху» в назві.
У литовсько –руські часи «шляхи» перебували під особливим захистом держави. За напад або пограбування на такому шляху карали суворіше, ніж у звичайному місці, бо це була стратегічна інфраструктура.
Сучасна вулиця Київський Шлях починається з центру, від вулиці Соборної, перетинає по мосту річку Леглич і піднімається на гору аж до виїзду із міста. Колись цей куток Ржищева називався Горянщина. По ній проходила вулиця Київська. Це був історичний центр Ржищева. Ще і зараз в розмовах старожилів іноді чуємо «старе містечко». На цих землях селилися найзаможніші містяни, зокрема тут знаходився маєток одного із власників міста – Карла Трітшеля. Навпроти стояв великий будинок слідчого Ріхарта, який у Києві мав броварню А ще тут розміщувався старий ржищівський телеграф та пошта. Займали вони половину будівлі, де була пізніше була ветлікарня. А в другій половині цього будинку містилася волосна жандармерія, де налічувалося понад 20 кінних жандармів. Він зберігся і до нашого часу.
А ще до сьогодні на повороті вулиці Київський Шлях, праворуч, як спускатись у містечко, стоїть незвичайний будиночок з еркером, місцеві називають його «банківським домом». Як стверджують нинішні власники будинку, споруджений він був ще на початку ХІХ ст.
А на початку ХХ ст. тут мешкала родина нащадка древнього козацького роду Івана Олексієнка, син якого Петро Поржи – Олексієнко у 1972 році, будучи в еміграції, видав книгу «Ржищів над Дніпром», яка знайомить читачів із минулим нашого краю.
До кінця ХІХ ст. вулиця Київська була ґрунтовкою. Навесні чи восени вона перетворювалася у суцільну багнюку. І щоб витягнути навантаженого воза на гору потрібно було 3 – 4 коней або волів. Тому на початку ХХ ст. від вулиці Широкої через оболонь зробили високий насип і дорогу виклали каменем, а з обох сторін обсадили вербою, щоб вода не змивала насип. Через Леглич побудували міцний міст на цементових опорах, який вже не могла знести вода під час весняної повені.
В той же час на початку вулиці Київської за кошти єврея – банкіра був споруджений будинок ілюзіону – сінематографа (кінотеатру) – одного – єдиного на всю округу. За часів радянської влади вулиця була названа на честь одного з більшовицьких діячів – Петровського. Тоді тут почав працювати будинок культури, де проходили різноманітні урочистості, працювало багато гуртків художньої самодіяльності, а також до побудови кінотеатру демонструвались фільми . У вихідні дні ржищівська молодь приходила сюди на танці, а пізніше – на дискотеку.
Після здобуття Україною незалежності, вулиця повернула свою історичну назву назву – Київський Шлях – і водночас непомітно, але відчутно змінила своє обличчя. Тут з’явилися нові сучасні будинки, магазини, Нова Пошта. Від неї, немов гілки від дерева, почали розгалужуватися, нові – Лесі Українки, Либідська, Соснова, Липова, провулок Молодіжний та інші, що свідчить: життя триває і розвивається .
Київський Шлях і сьогодні залишається однією з головних вулиць Ржищева, яка об’єднала в собі все: і ту давню козацьку долину, і шляхетний спокій Горянщини, і гуркіт перших автомобілів по новій бруківці. Це не просто дорога на столицю — це хребет ржищівської історії, що витримав випробування часом.
Людмила БАБЕНКО, старший науковий співробітник