Гладченко Юрій Володимирович
Старший сержант
15.10.1979 – 15.07.2014
Гладченко Юрій Володимирович – командир відділення взводу зв‘язку 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, старший сержант.
Народився 15 жовтня 1979 року в селі Панікарча Кагарлицького району Київської області. У 1994 році закінчив 9 класів загальноосвітньої школи села Кузьминці Кагарлицького району, у 1997 році – професійно-технічне училище №28 міста Ржищів Київської області (нині – Ржищівський професійний ліцей) за спеціальностями «тракторист-машиніст широкого профілю» та «водій автомобіля».
З грудня 1997 року по квітень 1999 року проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив зв’язківцем у місті Броди Львівської області.
Після армії працював у колективному сільськогосподарському підприємстві «Славутич» (село Кузьминці Кагарлицького району).
З 2002 року мешкав у місті Ржищів Київської області. З 2010 року до мобілізації працював водієм мікроавтобуса у Приватного підприємця «Лобуренко».
19 березня 2014 року Кагарлицьким районним військовим комісаріатом Київської області мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив командиром відділення взводу зв‘язку 2-го механізованого батальйону 72-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А2167 (польова пошта В0849), місто Біла Церква Київської області).
З квітня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. З квітня 2014 року служив у районі міста Маріуполь Донецької області, з червня 2014 року – у прикордонній зоні Луганської області.
15 липня 2014 року під час передислокації підрозділів 72-ї окремої механізованої бригади колона з пораненими рушила з села Провалля до села Панченкове Свердловського (нині – Довжанського) району Луганської області. Старший сержант Юрій Гладченко їхав за кермом автомобіля зв‘язківців ГАЗ-66, до якого завантажили майно і боєприпаси. Він тягнув на буксирі санітарну машину з поламаним зчепленням, але мотор перегрівся від навантаження, і «санітарку» причепили до МТ-ЛБ. Коли колона проходила повз село Олександрівка Свердловського (нині – Довжанського) району Луганської області, ГАЗ-66 підірвався на радіокерованому фугасі. У машині почав вибухати боєкомплект, розірвався бензобак. Старший сержант Гладченко загинув на місці. Старший лейтенант Олександр Моржецький, який сидів поруч у кабіні вантажівки, вилетів у бік на кілька метрів та дістав тяжких поранень, але лишився живий. Інші військовослужбовці, які перебували в машині, отримали опіки.
Поки лікар Юрій Ковтун надавав пораненим бійцям медичну допомогу, почався обстріл. Воякам довелося сховатись у лісосмузі і відступити. Тіло Юрія Гладченко українські військовослужбовці забрати не змогли, і воно лишилося на території, яку контролювали проросійські бойовики. Через деякий час тіло бійця сепаратисти передали сестрі загиблого.
21 липня 2014 року похований на кладовищі села Панікарча Кагарлицького району Київської області.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.11.2014; посмертно).
Залишились дружина, син та донька.
28 травня 2015 року в селі Кузьминці Кагарлицького району Київської області на будівлі загальноосвітньої школи (вулиця Червоноармійська, 11) та 22 червня 2015 року в місті Ржищів Київської області на будівлі Ржищівського професійного ліцею (вулиця Соборна, 110), де навчався Юрій Гладченко, йому відкриті меморіальні дошки.