Серпень
12 серпня 1947 року у с. Пустовіти Миронівського (Обухівського) р-ну народився Гальченко Сергій Анастасійович – письменник-літературознавець, кандидат філологічних наук. Заслужений працівник культури України.
14 серпня 100 років з дня народження Барбона Миколи Борисовича(1924 – 2014) – українського поета, дослідника, політв’язня, члена Всеукраїнського братства ОУН – УПА, уродженця с. Зазим’я Броварського р-ну.
20 серпня 1921 року у с.Оріховець Сквирського ( Білоцерківського) р-ну народився Зарудний Микола Якович(1921 -1991) – відомий український письменник, сценарист. Член Спілки письменників та Спілки кінематографістів України. Лауреат Шевченківської премії. За його сценарієм у м. Ржищеві фільмувалася кінострічка «Тут нам жити»(1973 р.)
21 серпня 1898 року у м. Києві народився Григор’єв Григорій Прокопович(1898 -1971) – український письменник, сценарист. Член Спілки письменників України.
23 серпня 1908 року у с. Козин Обухівського р-ну народився Гроха Лаврін Прокопович (1908- 1976) – український письменник-сатирик, драматург. Член Спілки письменників України .
25 серпня 1948 року у м. Києві народилася Хоролець Лариса Іванівна(1948 -2022 р.)– українська акторка театру і кіно, драматургиня, політикиня. Народна артистка УРСР. Перший міністр культури України(1991 – 1992 р.)
25 серпня 1868 року у с. Ставище Таращанського повіту Київської губернії(Білоцерківського р-н) народився Славинський Максим Антонович (1868 -1945) – відомий український літератор: поет, перекладач, публіцист, редактор журналів. громадський і політичний діяч УНР та Чехословаччини.
28 серпня 1939 року у с. Маслівка Миронівського(Обухівського) р-ну народився Сидоренко Володимир Павлович – український прозаїк, поет, журналіст. Член Національної спілки письменників України.
Микола Зарудний – майстер художнього слова

Микола Якович Зарудний
Народився митець 20 серпня 1921 р. в с. Оріховець Сквирського (Білоцерківського) р-ну на Київщині в родині вчителя. Тут пройшло його дитинство. Згодом сім’я переїхала в с. Великі Хутори на Вінниччині, де М. Зарудний закінчив школу-десятирічку (1939).
Початок літературної творчості припадає саме на роки навчання в школі. Першою спробою був переклад українською мовою твору Дж. Лондона «Мартін Іден». Потім було навчання в Інституті журналістики у Харкові. Саме в цей період він почав писати оповідання.
З початком німецько- радянської війни і вторгненням фашистів на нашу землю, його курс було евакуйовано до Алма-Ати, де М. Зарудний 1942 р. закінчив Казахський державний університет, працював у газеті «Ворошиловградська правда». Влітку 1944 р. добровольцем пішов на фронт,. Після демобілізації призначений відповідальним секретарем у газеті «Вінницька правда» (1945—1960), потім стає головним редактором, заступником директора Київської кіностудії ім. О. Довженка (1961—1963), секретарем правління Спілки письменників України (1968—1969), секретарем правління Київської організації Спілки письменників України (1981—1990).
Друкуватися почав з 1944 р., коли написав першу повість «Мої земляки». Йому також належать п’єси «Весна» (1949), «На крутих берегах» (1955) та ін. У своїх творах М. Зарудний переважно висвітлює соціально-побутові сторони життя простих людей. .Письменник створив кілька романів: «На білому світі» (1967), «Уран» (1970), «Гілея» (1973). Але все-таки митець віддавав перевагу драмі, досягаючи в ній дедалі більшої сценічної виразності. Такими є драматична трилогія «Ніч і полум’я» (1958), «Сині роси» (1968), п’єси «За Сибіром сонце сходить» (1980) та ін. П’єси М. Зарудного ставились у театрах України та за кодоном. Окремі твори перекладено російською, болгарською, польською, чеською та іншими мовами.
Люди старшого покоління пам’ятають чудові картини створені за сценаріями цього видатного митця, що демонструвалися у кінотеатрах і на телебаченні, а саме : «Веселка» (1959), «Чужий дім» (1962, т/ф), «Стежки-доріжки» (1963), «Тут нам жити» (1973), «Пора жовтого листя» (1974), «Вірність» (1977), «І відлетимо з вітрами» (1978), «Тил» (1979) та ін.
А от деяким ржищівчанам пощастило стати акторами при зйомках фільму «Тут нам жити», адже тоді наше місто було справжнім знімальним майданчиком і багато жителів, особливо молоді, активно долучилися до мистецтва створення кіно і знімалися у масових сценах.
За великий внесок у розвиток української літератури М. Зарудному було присуджено Державну премію УРСР ім. Т. Г. Шевченка
Помер митець 29 серпня 1991 р. Похований у Києві.
Людмила БАБЕНКО, старший науковий співробітник