Представники кожної професії мають своє свято, і будівельники не виняток. День будівельника у багатьохдержавах, що стали незалежними, відзначається у другу неділю серпня. У деяких державах це професійне свято булододатково підтверджено відповідними указами та постановами. Так, наприклад, в Україні свято День будівельника було встановлено підписаним 22 липня 1993 Указом Президента України № 273/93 і також святкується щорічно у другу неділю серпня, а його офіційна назва, як і тоді звучить як “День Будівельника”. У 2025 році це свято випадає на 10 серпня.
Професія будівельника – найактуальніша. Адже недарма прислів’я говорить: «Бог створив життя на Землі, а все інше зробили будівельники».
Поняття “будівельний народ” зазвичай означає професійну спільноту, а не конкретну етнічну групу.
Проте, якщо згадати етноси, що залишили після себе споруди, які і зараз вражають своїми масштабами, то можна згадати деякі народи, відомі своїми професійниминавичками та традиціями. Наприклад, ті, що будували піраміди і теокалі, віадуки і Велику китайську стіну, середньовічні храми і фортеці. Недарма символами усім відомих масонів є циркуль і …. Бо виникав він як об’єднання великих будівничих!
Ось декілька прикладів народів, які асоціюються з будівельними навичками:
Ацтеки:Великий індіанський народ, відомий своїми складними будівельними проектами, такими як міста та храми.
Пуебло:Група корінних народів південного заходу США, які будували поселення (пуебло) з унікальною архітектурою.
Кімерійці: Кочовий народ, який населяв територію України у давнину, і, можливо, також займався будівництвом.
Мадагасійці:Народ, що проживає на острові Мадагаскар, також відомий своїми будівельними навичками.
Україна, як найстаріша європейська територія, що вражає увесь світ знахідками найдавніших трипільських протоміст, посідає чи не перше місце в історії містобудування. Крім того, в Україні та інших країнах, де є традиції будівництва, існують певні професійні обряди та традиції.
Наприклад:
Молодий працівник повинен відкусити шматок хліба з сіллю, потримати руки над чашею з вогнем, а також одягнути каску і пройти “випробування” цеглою.
Деякі будівельники люблять вішати обереги над входом в будинок . Оберегом може служити монета або зерна.
Часто об першу плиту будинку розбивають пляшку шампанського.
Серед слов’янських народів вважалося, що найкращий день для початку зведення нового будинку є вівторок або четвер.
Також було дуже важливо вибрати правильне місце для майбутнього будівництва. Ні в якому разі не можна було будувати на перехресті або перетині доріг, а особливо – на місці могили або чиєїсь загибелі.
Також будівельники того часу не любили будувати поруч із бузиною, бо вважали, що життя поруч з цією рослиною буде гірким.
Для Ржищева-це одне з популярних професійних свят та подій. І пов’язано це, як вже ви здогадалися, із закладами освіти : Ржищівським фаховим коледжем будівництва та економіки, що в народі звучить як будтехнікум,а також Ржищівським фаховим індустріально-педагогічним коледжем, що виник на базі Ржищівського будівельного ПТУ №14.
Всі знають, що за роки існування цих закладів у світ випущено багато фахівців будівельної галузі, а хороші будівельники завжди високо цінувалися. Будь який керуючий фахівець скаже, що високий професіоналізм будівельника – це запорука високої якості вироблених ним робіт.
Будівельники – це особливий народ. Вони не раз ставали героями дописів та репортажів і навіть анекдотів.
А ми вирішили присвятити місячний проєкт «Історія однієї світлини» саме будівельникам з нагоди професійного свята.І сьогодні пропонуємо відправитись у цікаву подорож по сторінкам минулого, будівництва та професії «будівельник».
З кожним роком технології будівництва і проектно – монтажні роботи все більше вдосконалюються. Переконатися можна, пройшовши вулицями нашого міста. Все, що ми бачимо навколо, – створено умілими руками будівельника. Чи є інша професія, порівнюючи з цією за широтою і розмаїтістю інтересів, інша праця, порівняна із цим завзяттям, творчим злетом, що переборює труднощі й негоду?
Професія «будівельник» багатогранна, вона охоплює і каменяра, і бетоняра, і кровельника, і столяра, і штукатура,маляра, тесляра і монтажника , архітектора і дизайнера, інженера-конструктора. Всі вони – фізики і лірики в одній особі.
Ржищеву з будівельниками повезло – тут навчалися ремеслу, тут і залишилися . На слуху прізвища будівельників Бойко, Поночовний, Петренко, Кнуренко, Стеценко, Якименко,Рудковський, Іщенко та багато інших…(просимо вибачення, що назвали не всіх)
До рук музейників потрапила світлина теж будівельників, що працювали на зведенні житлового мікрорайону Ржищева, для населення, евакуйованого із зони Чорнобильської АЕС у 1986 році.
І так на світлині будівельники: Віктор Матвійчук, Микола Єншин, Петро Єщенко, Микола Троянов і Микола Ювченко.
Їх називали «чорнобильські будівельники». Та й вулиця , де зводили 107 будинків, так і називається Будівельників. Будинки з мансардами та впорядкованими присадибними ділянками добре вирізнялися в Ржищеві на так званому в народі “чорнобильському масиві”.
Треба згадати і підприємства, що були задіяні в будівництві.Зводили ці будинки колективи трестів «Кагарликсільбуд», «Білоцерківсільбуд» ,«Броварисільбуд», ПМК-4 .Допомагали професіоналам учні ПТУ нашої області, а також будівельних училищ Одещини і Закарпаття.
Ми добре розуміємо якою важливою є професія будівельника для відбудови України після війни. Відновлення зруйнованих міст, інфраструктури та житлових будинків вимагає високого рівня професіоналізму, відданості та наполегливості. Будівельники стають справжніми героями, які своїми руками створюють нове життя, повертаючи надію та стабільність у постраждалі регіони.
А ми, музейники , користуючись нагодою хочемо привітати усіх причетних із професійним святом!
З Днем будівельника! Ви створюєте світ навколо нас. Нехай у вашому житті завжди буде міцний фундамент щастя та віра в краще майбутнє! Мирного будівництва!