Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору. Цього року День пам’яті жертв голодоморів – 27 листопада. Про трагічні подіїї та факти, вже в наступних рядках.
Не оминуло лихоліття голодомору і Ржищівський район. Зазнали селяни – хлібороби і насильницької колективізації, і розкуркулення, всіх труднощів виконання надмірних державних планів заготівлі зерна, репресій.
Про перебіг колективізації у Ржищівському районі в 1929-1933 р.р. свідчать матеріали Державних архівів, про інші трагічні події – дослідження місцевих краєзнавців і, найголовніше, розповіді самих жителів району.
Станом на 1.05.1930 р. в районі було створено 32 колгоспи, на 20.01.1931р. – уже 36 колгоспів та 36 артілей, а на 10.05.1931р. – 39 колгоспів і 39 артілей. Площі орної землі 44 600 га усуспільнено близько половини – 20 400 га. Ці дані свідчать, що колективізація була обвальною. Завершилась вона в Ржищівському районі в 1935р., коли колгоспи об’єднали майже все сільське населення – 98,6%.
Ще в 1929р. у Ржищеві був організований районний комітет незаможних селян (комнезам), головою обрано Шарпана. Вже працювали два колгоспи – «1 Травня» та «8 Березня». У роки II п’ятирічки у Ржищеві було створено 2 МТС. На 1 січня 1931 р. колгоспи виконали план хлібозаготівлі на 115%, по посіву буряка – на 113%. 0 15 січня 1931р. у Ржищеві відбувся І районний з’їзд колгоспників. Він мав своїм завданням згуртувати колгоспні сили у підготовці до весняної сівби, залучити до колективу одноосібників – бідняків та середняків, підняти село на боротьбу із залишками куркульства.
Протягом 30-их років у районі проходила активна кампанія по розкуркуленню. У «куркулів» відбирали практично все майно. Багатодітні сім’ї виселяли на хутори або просто відправляли в Сибір. Загальна кількість розкуркулених та висланих із Ржищева невідома.
Комісія з реабілітації на початку 90-их років назвала лише 9 сімей: Слобожанські, Захарченки, Іващенки, Редьки, Коваленки, Галети, Баліцькі, Марченки, Задорожні.
Р.В. Титаренка та Ф.М. Ткаченка було розстріляно як «ворогів народу».
Державний план хлібозаготівель на 1932-1933 р.р. для району був непосильний, як і для всієї України. Зазнав район і «натуральних штрафів» м’ясом. У жовтні 1932 р. Ржищів о виконав план поставки м’яса на Ленінград на 94%, на Донбас – на 49% від запланованого. 3 вересня по жовтень вивезено з району весь буряк – 100%. Через відсутність кормів селяни масово різали худобу. Подвірні обшуки із конфіскацією всіх запасів їжі прирекли трудівників району на голодну смерть. У Ржищеві, по селах почався масовий голод.
Колективізація була проведена ціною величезних людських жертв. З 1.01.1933 р. по 1.01.1934 р. у Ржищівському районі з населенням 55 055 жителів померло від голоду 10 630 осіб, в тому числі дітей до 1 року – 138. Краєзнавець В. Умрихін подав дані, що від голоду в районі постраждали 13 987 осіб (кожен 4-ий житель). Всього за звітами Київська область втратила у 1933р. 185 207 осіб або 11,6% сільського населення. Однак кількість їх значно більша.
/Державний архів органів влади та управління Ф.27, Оп./12/
Завідувач відділу з основного виду діяльності Ольга ГУДЗІЙ