Вознесіння відзначається на сороковий день після Воскресіння Христового, тому свято завжди припадає на четвер.
Цього дня ми згадуємо події, що відбулися через сорок днів після того, як Ісус Христос був розіп’ятий на хресті і воскрес. Після Воскресіння Спаситель неодноразово з’являвся Своїм учням, зміцнюючи їхню віру і готуючи до зішестя Святого Духа на них — до П’ятидесятниці (Трійці). У день Вознесіння Господь зібрав апостолів у Віфанії, на горі Елеон. Христос благословив їх і — як був, у плоті — вознісся на небо. Новий Завіт так пише про цю подію:
«Він угору возноситись став, а хмара забрала Його перед їхніми очима… А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!» (Діян. 1:9-11).
У день Вознесіння наш Господь Ісус Христос наставляє все людство — і кожного з нас. І робить це через Своїх учнів — апостолів. Саме вони стали свідками того, як Спаситель вознісся на небо через сорок днів після свого Воскресіння.
Коли Господь протягом сорока днів з’являється Своїм учням після Воскресіння, він тим самим зміцнює їх віру, дає їм опору, надію на майбутнє Царство Небесне. Він як Людина, у своїй людській тілесності, підноситься на Небо. Таким чином, Його подвиг спокути закінчується — людину повернуто на Небо! Господь ніби ставить крапку, але не залишає апостолів, а значить і всіх нас, одних. Христос каже, що якщо ми серцем приймемо Вознесіння, то Він пошле Духа Святого, який втішить, розрадить. Ця втіха, ця розрада — у святі П’ятдесятниці, який Церква відзначає через кілька днів після Вознесіння.
До кінця IV століття Вознесіння Господнє і П’ятидесятниця були єдиним святом.
Коли П’ятдесятниця стала самостійним святом, окремо стали відзначати і Вознесіння.
На Вознесіння Господнє священники завжди одягають ризи білого кольору.
У ікон, що зображують Вознесіння Господнє, є чітка іконографія, якої дотримуються всі іконописці. На іконі свята зображуються всі дванадцять апостолів, між якими — в центрі — стоїть Богородиця. Апостоли або стоять на весь зріст, або на колінах. Христос возноситься в хмарі, оточений ангелами. На деяких іконах є цікава деталь — на Єлеонській горі, звідки Спаситель зійшов на небеса, відображений слід від Його ноги. Своїм Вознесінням Господь ніби ставить крапку в справі домобудівництва нашого спасіння.
Канони Вознесіння написані святим Іоанном Дамаскіним і святим Йосифом співцем. Кондак та ікос належать святому Роману Солодкоспівцю.
Прикмети Вознесіння
До Вознесіння Господнього віруючі люди Ржищівщини вітаються не «добрий день», як за звичай, а «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес».
Щодо польових робіт старожили Ржищева притримуються таких правил:
Радять садити розсаду капусти до Вознесіння, тоді головки капусти будуть великі. Якщо хтось висадить пізніше, то будуть одні шуляки.
За багаторічними спостереженнями сформувалися такі народні прикмети:
« Якщо день на Вознесіння погожий, то гарна погода протримається до Михайла (21 листопада)» – згадує жителька Ржищева Валентина Лутченко,
якщо туман, то на мокре літо.
Зібрані на Вознесіння лікарські трави мали сильну цілющу дію.
Якщо з’являться кілька веселок на небі – на тривалий дощ.
Тиха й світла ніч без роси – на негоду.
Юлія Настенко, старший науковий співробітник