Різдво. Одне знайважливіших і найвеличніших християнських свят, під час якого віряни прославляють народження нашого спасителя Ісуса Христа. Воно вважається другим за значущістю після Великодня і відзначається усіма течіями християнства 25 грудня. У більшості країн світу, як і в нас в Україні, воно є державним святом.
Так уже історично склалося , що здавна на Ржищівщині проживали віряни різних релігійних конфесій. Тому й існували у Ржищеві Свято-Троїцька церква і синагога, православний Спасо- Преображенський монастир і римо- католицький монастир Святих Тринітаріїв. Переплелися у нас також звичаї і традиції народів з різним віросповіданням. За спогадами старожилів, християни ходили до євреїв колядувать. А вони в свою чергу запрошували їх в гості на свято Хануки чи Рош га-Шана(Новий рік). Сьогодні ми згадаємо традиції святкування Різдва саме християнами західного обряду.
В самому центрі Ржищева на території римо-католицького монастиря Святих Тринітаріїв височів величний костел. Напередодні Різдва його святково і пишно прикрашали, ставили вертеп, ялинку.
24 грудня храм був відкритий увесь день, щоб парафіяни могли прийти на сповідь і покаятися у своїх гріхах.
25 грудня ще з ночі з усіх околиць сюди з`їжджалась на святкову месу з навколишніх містечок та сіл польська шляхта та міщани, які прийняли католицизм.( До 1833 року в парафію польського костелу входило 65 сіл та 5 містечок трьох повітів Київської губерніі). Із храму лунали божественні піснеспіви. Дзвінкі переливи дзвонів сповіщали на всю округу про величну подію –народження Ісуса Христа В цей день служилось три особливі літургії: меса вночі, меса на зорі і меса вечірня Вся центральна частина міста була заставлена калясками та фаетонами, із них виходили по-святковому вбрані пишні пані та елегантні чоловіки і йшли до храму.
Різдво для католиків завжди було сімейним святом , яке зустрічали у вузькому кол.і Майже у кожній домівці перед Різдвом прикрашали ялинку як символ райського дерева. Під нею ставили вертеп, щоб нагадати про народження Господа.
Напередодні збиралися всією родиною на Святвечір, дотримуючись дуже суворого посту, їли зерна ячменю або пшениці, які готувались на воді і приправлись медом(щось схоже на кутю). А також готували 12 пісних страв ,адже саме стільки було в Ісуса Христа учнів-апостолів .Це риба, фрукти, горіхи, каші і тд. Перед початком трапези голова сім’ї читав уривок з Євангелія, потім усі присутні за столом співали першу колядку, після чого переломлювали різдвяний хліб, який називається облатка і загадували бажання. Потім йшли до храму на святкову різдвяну месу.
Піст перед Різдвом католики припиняли тоді, коли у небі з’являється перша зірочка . А 25 грудня, на Різдво, вже подавади на стіл різноманітні м`ясні страви. Цікавим є те, що за столом завжди було одне порожнє місце , що б хто не прийшов у будинок, він буде бажаним гостем.
Цілий день у місті лунали колядки і дзвінкий дитячий сміх.
Крім традицій, хочу сьогодні згадати і про правила та заборони, які не можна було порушувати, щоб не гнівити Господа. Вони існують і до тепер і діють однаково для всіх, навіть якщо ви не сповідуєте католицизм.
Отже, 24-25 грудня заборонено:
носити старий одяг;
прибирати в будинку і займатися рукоділлям;
сваритися, ображатися і пліткувати;
важко працювати фізично;
відмовляти в допомозі і милостині.
Свято Різдва зігріте особливим теплом і взаємною любов’ю до ближнього.
Христос народився! Славімо його!
Старший науковий співробітник Бабенко Л.М.