1986 рік! Аварія на Чорнобильській АЕС. Ця страшна трагедія не залишила байдужим нікого. Не могла, звичайно, оминути цю тему в своїй творчості і Ліна Василівна Костенко. Ліна Василівна сама багато працювала у зоні як член експедиції по збереженню пам’яток чорнобильської культури. У своїх чорнобильських мотивах поетеса не просто доносить до людей ту атмосферу, опис природи чорнобильського краю, а й закликає людей до збереження навколишнього середовища, щоб більше таких аварій в історії людства не повторювалося.Спогади, що щемлять у серці ми зібрали у фотохроніці – «Поверення до зони відчуження». Боляче повертатись і проживати знову трагедію, та ми пам‘ятаємо, віддаємо пошану. Змінювались емоції на обличчях, мовчали вулиці і кричали серця. Віддаль 35 років зовсім близька, бо ж ця ретроспектива прогортає у знімках те, що ніколи не забуде історія, а слова Ліни Костенко ще більше розгортають катастрофічне сприйняття трагедії.
