#Наша_незалежність
#Марафон_30
Для кожного українця Незалежність нашої держави це своєрідний синтез переплетених думок про нашу державу. Сьогодні ми є свідками того, як швидко технології змінюють світ, відбувається багато процесів які руйнують наші стереотипи, і їм важко давати належну оцінку. Знаємо одне, що сьогодні в Україні є надзвичайно багато чудових, прекрасних, унікальних музеїв і їх, для порівняння, більше, ніж в інших державах. Можливо це і буде у майбутньому визначальна перевага нашого народу? Віримо, та глибоко переконані в тому, що саме завдячуючи музеям, кропіткій праці музейників, відбудеться національне та духовне відродження українського народу та його Незалежної держави.
Становлення української незалежності залишається і формується не лише на сторінках історії, а й живе в неймовірних спілках та товариствах, що гуртують однодумців. Тож в тематичному матеріалі до 30 – ї Незалежності України працівники КЗ КОР «Ржищівський археолого – краєзнавчий музей» відкриють історію становлення та діяльності регіонального осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» зі слів Надії Миколаївни Вегери- Предченко.
Наприкінці 80-х років, коли агонізувала комуністична система в Україні, досвід «Просвіти» прислужився справі самоусвідомлення, самоідентифікації українців, реалізації національної ідеї, квінтесенцією якої стало проголошення Акта Незалежності 24 серпня 1991 року. Становлення організації відбувалося в умовах шаленого тиску комуністичної номенклатури. 17 грудня 1988 року в Києві був створений організаційний комітет для скликання установчої конференції Товариства української мови, який очолив Дмитро Павличко. Через два місяці був підготовлений статут. А 11—12 лютого 1989 року в Республіканському будинку кіно відбулась установча конференція Товариства української мови ім. Т. Г. Шевченка — перший легальний форум незалежної громадської організації у Києві. Затверджено статут і обрано керівні органи Товариства української мови імені Тараса Шевченка. Головою став Дмитро Павличко.
Товариство брало найактивнішу участь у всіх загальнополітичних заходах, не випускало з поля зору проблему зміцнення позицій української мови як державної, підготовку Верховною Радою Закону про мови в Україні. Розпочало активну видавничу роботу, зокрема почало випускати газету «Слово». У цей період чисельність організації була максимальною і сягала півмільйона чоловік.Нинішнє Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Т.Г. Шевченка відродилося у 1988 – му році. І, хоч, не зважаючи на всі переслідування і заборони, робота просвітян ніколи припинялася, та саме в цей період активізувалась діяльність просвітницьких осередків і різних регіонах України. Також заявили про себе і просвітяни Кагарлицького районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» . Спочатку просвітницька діяльність ведеться на добровільних умовах активістами осередку. А згодом, 1 березня 1994 – го року вони отримують Свідоцтво про реєстрацію товариства Кагарлицького районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка. Основною метою його діяльності є всебічне сприяння розбудові та зміцненню незалежності демократичної української держави, її духовному та економічному зростанню. Активно ведеться робота щодо організації та влаштування різних заходів, приурочених вшануванню українських письменників, проводяться творчі вечори, літературні зустрічі з місцевими аматорами слова, активізується робота районної літературної студії «Зорі Придніпров’я», під керівництвом місцевої «Просвіти». На чолі Кагарлицької «Просвіти» дочка її основоположника Дмитра Кикотя, вчителька української мови та літератури Стайківської школи Надія Дмитрівна Коваленко.
У травні 2020 – го року відбулась чергова конференція Кагарлицького районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта». Виступаючи перед її учасниками, голова осередку Н.Д. Коваленко прозвітувалася про діяльність громадського об’єднання та повідомила, що кагарлицька «Просвіта» входить до складу Київського крайового об’єднання Всеукраїнського товариства просвіта ім. Т. Г. Шевченка і керується його Статутом і Положенням про крайове об’єднання. Тоді ж було вирішено питання про перереєстрацію Кагарлицького районного об’єднання та проведено вибори керівних органів. За результатами відкритого голосування його головою залишилася Н.Д. Коваленко, заступниками стали нащадок Т.Г. Шевченка В.А.Красицький та письменниця А.І. Литвин. Відповідальним секретарем було обрано журналістку Н.М. Предченко. Під час конференції 2016 року головою Кагарлицького районного об’єднання «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка обрано члена Національної спілки Журналістів України, письменницю Надію Миколаївну Вегеру – Предченко. Заступником голови стала письменниця Антоніна Іванівна Литвин, жителька Ржищівської громади. Відповідальним секретарем стала Агнеса Іванівна Євлогієва.
Протягом всього періоду своєї діяльності просвітяни внесли вагомий вклад у відродження духовності краю, його духовне зростання, популяризацію творчості відомих українських письменників та місцевих літераторів через засоби масової інформації, проведено чимало зустрічей з відомими українськими письменниками.
Лише протягом останнього десятиріччя укладено та випущено понад шість десятків збірок таких місцевих аматорів пера, як Олексій Шульга, Надія Коваленко, Галина Ясюк, Лілія Сушко, Антоніна Гармаш – Литвин, Надія Вегера – Предченко, Микола Семенюк, Катерина Скуб, Валентина Ільченко, Григорій Вегера, Владислава Яшник, Віктор Заїка, Людмила Шинкарук, Ніна Гурин та багато інших. Ще чекають на своє оприлюднення творчі доробки багатьох літераторів.
Члену керівного осередку місцевої «Просвіти», Надії Вегері – Предченко вдалось безпосередньо взяти участь у популяризації творів місцевих авторів, укладенні та виданні їх збірок, пошуках молодих талантів.
Ведеться співпраця з іншими талановитими творчими особистостями краю. Так, разом з кагарлицьким композитором Борисом Родиною на слова Надії Миколаївни написано близько чотирьох десятків пісень, серед яких гімн району та ряд славнів навчальних закладів та сіл району, які і нині співаються. Також із Ржищівськими композиторами Володимиром та Оленою Пасеками створено близько десяти пісень, в тому числі – Гімн Ржищівського ліцею.
Багато просвітницьких заходів, спрямованих на утвердження духовності нашого народу організовано та проведено Антоніною Литвин, яка спочатку зі своїм відомим чоловіком бандуристом Василем Литвином провела чимало уроків духовності не лише на місцевому рівні, а й у багатьох містах та населених пунктах України. За сприяння пані Антоніни при товаристві «Просвіта» було організовано літературну студію, що становить значну частину творчого доробку в контексті видавничої діяльності організації.
Пані Надія займається улюбленою справою. Для неї Незалежність – це як життя у своїй оселі. Навколо тебе свої люди, звичаї, побут. Тут лунає рідна з дитинства мова, ти відчуваєш себе господарем і водночас відповідальним за все, що в ній відбувається. Ти ревно бережеш традиції ,відкриваєш нові цікаві сторінки і ділишся цим з юним поколінням. А ще вплітаєш свої думки у власні вірші.
МОЯ КРАЇНА
Стаю перед тобою на коліна
Своїх дочірніх не соромлюсь сліз.
Моя країно, рідна Україно, –
Край сонця, що легендами поріс.
Блакить твоїх небес у серці в мене,
В душі палає сяйво твої зір.
Прозорі ранки й вечори черлені
Квітують сонцем, злу наперекір.
Я народилась піснею твоєю,
Я відродилась, мов забутий шлях.
Я дихала пахучою ріллею,
Купалася в закоханих дощах.
В твоєї долі – ріки тихоплинні
Й бурхливих водограїв перебій,
Багряно – ніжні кетяги калини
Й осінній смуток синьої верби.
В мені – твоя любов, свята зернина,
Що множиться із серця в колосках.
…Моя країна, рідна Україна,
Благословенна Богом у віках.
Надія Вегера – Предченко ©
