В українців 13 січня – Щедрий вечір, Щедра кутя.
Святкування його походить від стародавнього дохристиянського звичаю. За християнським календарем — це також день преподобної Меланії Римлянки (Меланки, Маланки, Миланки). У народній традиції обидва свята об’єдналися в Щедрий вечір, або свято Меланки.Якщо перед Різдвом готували Багату вечерю, то напередодні Нового року або Василя – Щедру.Існувала величезна кількість обрядів і звичаїв на Меланки.Ввечері на Меланки дівчата-підлітки бігали щедрувати. До оселі не заходили, робили це переважно під вікнами. Найвідомішим театралізованим обрядом була «Маланка» – дійові особи перевтілювалися в Меланку, діда, бабу, цигана, циганку, лікаря, сільського старосту, жандарма, смерть тощо, обличчя приховували за масками й у супроводі музик ходили від хати до хати з новорічними побажаннями. А ще цей день вважався одним із найсприятливіших для ворожіння.
