“Говорить Ржищівське радіо”

До Всесвітнього дня радіо презентуємо новий матеріал з рубрики “Ржищівські замальовки”. Тож час дізнатись про історію Ржищівського радіо.

Усім відома фраза «Хто володіє інформацією, той володіє світом». Сьогодні вона актуальна, як ніколи. Інформація це і статистика, і досягнення, і новини, і трактування подій. Але, на жаль, вона рідко буває об’єктивною і не завжди правдивою, адже доноситься до нас з подачі певних людей. Навіть позиція «Факти, лише факти!» теж має суб’єктивну основу. Тому інформація – справа політична! З її допомогою формується так звана «громадська думка», суспільна мораль, вожді і лідери ведуть народ в «потрібному напрямку».  В тоталітарних державах це яскраво виражено, в демократичних завжди ведеться боротьба за доступ і подачу інформації, і не завжди мирна.  В наш час суцільного інтернету пересічний громадянин губиться  в інформаційному морі і, врешті – решт,  ми припливаємо до витоків: обираємо ту суб’єктивну подачу, в яку хочеться вірити.

Після випуску в Німеччині  в 1609 році першої газети, а пізніше, після винайдення радіо, ЗМІ стали основним джерелом інформації.

Radiare –  з латинської –  «випромінювати». Хоча і приписують відкриття радіо Миколі Теслі у 1893 році, це питання суперечливе. Але, з початком радіотрансляцій, саме ЗМІ стають основним джерелом інформації.

Всесвітній день радіо (World Radio Day) відзначається щорічно 13 лютого, починаючи з 2012 року, за рішенням Генеральної конференції ЮНЕСКО.

Дата проведення обрано не випадково – 13 лютого 1946 вперше вийшло в ефір Радіо ООН, станція якого розташовувалася в штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй.

В календарі професійних свят українці мають День працівників радіо, телебачення та зв’язку, що святкується 16 листопада на честь початку мовлення Українського радіо (1924 рік).

В своєму краєзнавчому дослідженні ми б хотіли поділитися із читачами з історією виникнення радіомовлення в Ржищеві.

В 90-х роках ХХ століття розпочала свою самостійну роботу радіостанція «Ржищів», кореспондентом, редактором і ведучим якої став Віктор Умрихін. Запросив його на роботу тодішній редактор газети «Ржищів» Павло Малєєв.

Із біографічної довідки. Віктор Васильович Умрихін народився 3 червня 1965 року у Ржищеві. Закінчив педагогічне училище, Київський педінститут. З 1988 року працював секретарем Обухівського райкому комсомолу. Заочно закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка за фахом історика. З 1996-го по  2003 рік  очолював Ржищівське радіомовлення. Після його закриття по причині відсутності фінансування продовжував роботу в газеті «Ржищів». Автор книжок «Історія Ржищівщини» (1995р.) та «Ржищеву – 850» (2001р.) Помер 14 січня 2005 року.

В 1996 році Ржищівська міська рада прийняла рішення про створення радіо як структурного підрозділу ржищівської газети. В Умрихін згадував, що перша радіопередача вийшла 18 травня 1996 року. Вийшла в «живому ефірі»  з використанням бобінного магнітофону. Тоді студія не мала ні приміщення, ні обладнання. До 1997 р. мовлення велося у прямому ефірі. А в 1997р. тодішній депутат Київської обласної ради Віктор  Пасак подарував редакції диктофон, після чого з’явилися перші передачі в запису. Міська газета тимчасово із-за фінансових проблем припинила свою діяльність, тож її структурному підрозділу – радіомовленню – довелося стати самостійною організацією. Згодом побільшало техніки, покращилася якість. Але аудіообладнання залишалося непрофесійним, хоча і дозволяло зробити монтування. Трансляція уже була без зупинок, недоречних пауз і повторів. З’явилася можливість зробити і музичне оформлення. Але транслювати передачі доводилося через міський відділ зв’язку, і тут виникало безліч проблем.

З 1996 по 2003 рік із приймачів лунало привітне «Доброго ранку, радіослухачі!».Цих позивних із нетерпінням очікували радіослухачі  у Ржищеві  і найближчих селах!Радіопрограми виходили тричі на тиждень, а в останні роки по суботах. А займалася усією підготовкою одна людина. Це був титанічний труд.  Тільки з часом були залучені спочатку громадські кореспонденти, а потім і штатні, і підібрати їх було не так просто. Адже, на думку В. Умрихіна, радіожурналіст повинен, в першу чергу, уміти слухати, мати чітко визначену громадянську позицію.

 Співробітником і приємником В. Умрихіна стала Людмила Поляк-Моргуліс, яка продовжила радіотрансляції  з 2009 по 2013 рік . На цей період радіостанція виросла в радіокомпанію «Ржищів», редактором і журналістом в одній особі і була пані Людмила. Передачі виходили в ефір щоранку в понеділок о 7 годині в мережі проводового радіомовлення в рРжищева, теж охоплюючи села Кузьминці, Уляники, Б.Щучинку, В. Пріцьки, Гребені.

 Радіомовна організація Ржищева мала свій статут, в якому зазначено, що радіо має оприлюднювати інформацію із життя світу, держави, області, міста. Але сам В. Умрихін намагався не лише піднімати проблеми і до чогось спонукати, а й безпосередньо закликати до дій, бути об’єктивним і не вдаватися в крайнощі. Тому протягом багатьох років ржищівські радіопозивні та такий мелодійний голос ведучого радували ржищівчан, і стаціонарні, і портативні радіоприймачі були налаштовані на відповідні хвилі.

Змінилися умови, можливості радіомовлення, але залишилися потреби людей в інформації, в душевній розмові, в необхідності орієнтуватися у цьому нелегкому житті та засиллі інтернету.

Тож ми вітаємо зі святом усіх, хто причетний до роботи на радіо, бажаємо, щоб сучасні трансляції  ржтищівчани очікували так же, як колись передачі Віктора Умрихіна

Ольга Гудзій, завідувач відділом з основного виду діяльності

Світлана Чміленко, старший науковий співробітник