2 роки-це вже історія… Визволення Київщини. Перші дні війни…

ХРОНІКА ПОДІЙ…СКУПІ РЯДКИ ІНФОРМАЦІЇ…ЗА НИМИ НЕПОМІРНІ ВТРАТИ…СМЕРТІ… БОЇ…

У планах повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року Київщина посідала особливе місце – як ворота до столиці, яку планували захопити за 3-5 днів, щоб змусити українську владу підписати повну капітуляцію на російських умовах.

Військові дії на Київщині тривали понад місяць. 15 територіальних громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів опинилися під окупацією – це 270 населених пунктів області. 2 квітня 2022 року українці дізналися, що Київщина звільнена від російських солдатів. За час окупації загинули 1370 жителів Київщини, 714 з них були закатовані.

24 лютого, близько 10-ї години ранку, 35 бойових вертольотів з російським десантом у супроводі штурмових Су-25 і бомбардувальників Су-24 атакували військову частину 4-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії, яка охороняла аеродром у Гостомелі. Щоб не помітила наша протиповітряна оборона, ворожі «пташки» йшли низько над водою — вздовж Київського водосховища.

Гвардійці прийняли бій, знищивши 5 російських гелікоптерів. Коли  закінчилися боєприпаси та засоби протиповітряної оборони, бійці з мінімальними втратами відступили. На допомогу їм прийшли військові 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців, 95-ї окремої десантно-штурмової бригади (ОДШБр) та 80-ї ОДШБр.

Під час боїв у Гостомелі сильно потерпіли легендарний Ан-225 «Мрія», найбільший у світі літак, і Ан-124 «Руслан», який мав кодове ім’я НАТО «Condor».

Ангар зі спаленою «Мрією» – найбільшим транспортним літаком у світі. Фото: BABYLON’13.

Після невдачі з аеродромом у Гостомелі росіяни здійснили спробу захопити ще один військовий аеродром – у Василькові. 26–27 лютого там було кілька спроб висадки десанту, але його успішно ліквідували українські захисники. Атака на аеродром 27 лютого закінчилася детонацією боєприпасів, що зруйнувало злітну смугу, зробивши її непридатною для російських військово-транспортних літаків.

Крім атак з повітря, колони російських окупантів рухалися наземними шляхами. Вранці 25 лютого на мосту через річку Ірпінь було розбито колону Росгвардії, сам міст зруйновано. Захоплені пізніше карти і плани російських стратегів показали, що окупанти не сподівалися на інтенсивний збройний опір з боку української армії, тому в спалених БТРах була парадна форма, травматичні набої та гумові палиці для розгону мирних демонстрацій.

Особливо запеклі бої, в ході яких було спалено десятки одиниць російської техніки, відбулися 27 лютого в Бучі та Ірпені.

Знищена російська техніка на вулиці Вокзальній у Бучі. Фото Сергія Нужненка / AP

Тривали бої і в інших населених пунктах. 28 лютого – 1 березня в Бородянці пляшками із запалювальною сумішшю було знищено російську техніку. 3 березня «азовці» зупинили ворога біля Ворзеля. 8 березня під Макаровом три українські танкові екіпажі знищили шість російських танків. Велику роль в обороні міст відіграла місцева самооборона та добровольчі формування.

Коли росіяни не змогли форсувати річку Ірпінь у Гостомелі та Ірпені, спробували на початку березня прорватися до Києва через села Горенка на західному напрямку та Мощун на півночі.

Ще одна спроба росіян прорватися на Київ була з боку Броварів. Однак 9 березня ССО «Азов» спільно з 72-ю бригадою ЗСУ в околицях міста біля села Скибин влаштували засідку та розгромили колону батальйонно-тактичних груп 6-го танкового полку 90-ї танкової дивізії армії РФ. Окупанти розосередилися у навколишніх селах.

Аеропорт Гостомеля

• Лютий 2022 року. У Київській області між селами Жуківці та Трипілля Обухівського району впав військовий літак ЗСУ з 14 людьми на борту. Кількість загиблих у ДСНС не уточнили.

Події на Київщині розвивалися настільки швидко, що багато людей у перші ж дні опинилися під окупацією чи на лінії бойових дій. З 9 березня запрацювали гуманітарні коридори для евакуації цивільного населення. Спроби налагодити евакуацію були з 6 березня, однак часто ці домовленості зривалися. Частина жителів окупованих міст і сіл, які намагалися виїхати самотужки, були розстріляні окупантами попри білі прапори, написи «Люди» і «Діти» на машинах.

Наприкінці березня перевага почала схилятися на бік Сил оборони України. Залишки російських військ в районі Приірпіння опинилися в оперативному оточенні. 28 березня було повністю звільнено від окупантів Ірпінь.

30 березня відбувся один з останніх масштабних боїв на Київщині – у Дмитрівці, селі на північ від Житомирської траси. Там під час танкового бою було знищено понад 15 одиниць бойової техніки російських окупантів.

31 березня зачищено Бучу та Бровари, 1 квітня останні російські підрозділи залишили Гостомель. До 2 квітня вся Київщина була деокупована.

У боях за Київщину брали участь 4 бригада оперативного призначення імені Сергія Михальчука Національної гвардії, 72 ОМБр імені Чорних запорожців, 95 ОДШБр, 80 ОДШБр, 44 окрема артилерійська бригада імені гетьмана Данила Апостола, ССО «Азов», 112 та 114 бригади Сил ТрО ЗСУ, ротно-тактична група «Ірпінь», Грузинський національний легіон, Інтернаціональний легіон, батальйон імені Кастуся Каліновського, підрозділи спецпризначення НГУ «Омега» та КОРД, добровольчі підрозділи батальйонів «Свобода» і «Карпатська Січ», формування територіальної оборони.

російське вторгнення посилило волонтерський рух в Україні – він розрісся до величезних масштабів. Ми не були осторонь. 25 лютого 2022 року при музеї було організовано волонтерський центр «Культурний фронт»

На базі Центру плели маскувальні сітки, виготовляли окопні свічки та спецодяг для захисників, збирали гуманітарну допомогу для звільнених від окупації територій ,медикаменти військовим, готували гарячі обіди для бійців Ржищівської ДФТГ . До роботи у волонтерському центрі на заклик музейників долучалися сотні містян, людей з числа ВПО, дітей та молоді.

Станом на сьогодні діяльність музейного волонтерського центру охоплює різноманітні напрямки: від –благодійних проєктів до психологічної підтримки внутрішньо переміщених осіб, сімей військових,дітей.А ще музей – це один із осередків громади, звідки регулярно допомога йде у ЗСУ та евакуйованим.

Завжди пам’ятатимемо героїчний опір Збройних Сил України, тероборонців, місцевих жителів, які пліч-о-пліч з військовими стали на захист держави. Ніколи не забудемо подвиг Героїв, які поклали власне життя за свободу та незалежність України. Наші населені пункти стали містами Героїв — містами конкретних людей, які проявили сміливість, допомагали вистояти один одному і державі”

Березень 2022 .За 20 км від Києва. Житомирська траса

Фотоархів:

Буча, 15.03.2023, провулок Гагаріна, після мінометного обстрілу.

Гостомель, березень 2022

Воїни ЗСУ в Ірпені.Березень 2022

                       10.03.2022 с.Мокрець, Броварського р-ну, річка Трубіж

5.03.22 ЖК Нова Буча

                               Святопетрівське, 2022

Святопетрівське, 2022

Макарів

Васильків

Красилівка, Броварський район

 Дорога з Мотижина

Ірпінь, 02.03.2022 року

Велика Димерка

Добропарк після деокупації. Мотижин

Знищена техніка російських фашистів. Броварщина весна 2022

Бої за аеропорт Антонов

Бородянка , березень 2022

                              Софіївська Борщагівка

Форпост до столиці . Мощун. Київщина

Село Світильня під Броварами після окупації

Баришівка

Ржищів. Атака дронів

22.03.2023

Завжди пам’ятатимемо героїчний опір Збройних Сил України, тероборонців, місцевих жителів, які пліч-о-пліч з військовими стали на захист держави. Ніколи не забудемо подвиг Героїв, які поклали власне життя за свободу та незалежність України.

Звільнення Київщини стало символом того, що Україна зможе перемогти в цій війні. Вигравши битву за Київ, ми виграли битву за Україну стратегічно – як за незалежну суверенну державу. 

Слава Україні! Слава її Героям!