2 листопада 1914 року перестало битись невгамовне серце Вікентія (Чеслав, Честослав, Вікенс) В’ячеславовича Хвойки українського археолога – людини, яка вміла відкривати нове в минулому. Чех за походженням, він надзвичайно багато зробив для України, дослідивши, окрім усього іншого, Трипільську, Черняхівську та Зарубинецьку культури.
Відкриття Трипільської культури знаменитий український учений Вікентій Хвойка здійснив у 1896 році. І це відкриття стало, без перебільшення, справжнім проривом в українській і світовій археології. Подією, яку можна порівняти з відкриттям прадавньої Трої Генріхом Шліманом у 1873 році або гробниці Тутанхамона, що її знайшов у пісках Єгипту Говард Картер у 1922 році.
Вікентій Хвойка займався археологічними дослідженнями приблизно з 1890 року. Уже тоді він намагався довести, що українські землі були заселені набагато раніше, про те говорила тогочасна історіографія. І заселені не мисливцями чи кочовиками, а аграрною цивілізацією, схожою на сучасних українців. Відомо, що місця для майбутніх розкопок Хвойка визначав, подорожуючи селами навколо Києва. Розпитував місцевих мешканців, чи під час польових робіт вони не знаходили старовинних речей, черепків. Селяни за невелику винагороду охоче приносили свої знахідки і показували, де їх знайшли. Вивчивши артефакти, Вікентій Хвойка дедалі більше укріплювався у своїй здогадці. А саме — сучасна українська культура сягає своїм корінням у доісторичні часи.
У 1896 – 1898 р.р.відкрив і дослідив пам’ятки трипільської культури в селах Трипілля, Жуківці, Стайки, біля містечка Ржищів на Київщині, а також на березі Дніпра в Києві.
В околицях названих сіл, В.Хвойка виявив залишки стародавніх селищ із численними зразками майстерно розписаного посуду. Орачі тут здавна вигортали плугами не тільки пофарбовані черепки, а й великі шматки обпаленої глини з відбитками соломи та дерев’яних паль. Щоб досліджувати археологічні пам’ятки, Вікентій Хвойка наймав бригаду копачів, які рили траншеї. Уже перші розкопки виявили багатометрові глинобитні майданчики із цілими або розчавленими розписаними посудинами: від величезних, понад метр заввишки, до маленьких, ніби іграшкових. Траплялися глиняні статуетки людей та тварин, кам’яні наконечники стріл, списів, а також сокири й кістки свійських та диких тварин. У серпні 1899 року Вікентій Хвойка продемонстрував результати своїх розкопок учасникам XI Археологічного з’їзду, який відбувався в Києві, під час екскурсії в с. Юшки в ур. Куряче поле.Науковці ознайомилися із знайденими артефактами, зокрема із горщиком до країв заповненим зернами пшениці.
Творцями трипільської культури В. Хвойка вважав місцеве хліборобське населення, тобто далеких предків слов’ян. А традиція спалювати тіла померлих, як це було помічено під час розкопок, з його точки зору, була поширена на Подніпров’ї з трипільської доби аж до хрещення Русі. Це мало свідчити про безперервне існування тут одного й того самого народу.
Зауважимо, що пізніші дослідники спростовували висновки
В. Хвойки про безперервний розвиток дніпровських слов’ян із часів Трипілля до князівських. На їхню думку, носіями трипільської культури були племена середземноморського і дунайського походження. Втім, останнім часом усе частіше лунають голоси на захист теорії В. Хвойки. У будь-якому разі знахідки, зроблені знаменитим археологом біля села Трипілля на Київщині, доводять: ще за три тисячі років до Різдва Христова на території сучасної України проживали розумні й працьовиті люди, які обробляли землю, сіяли жито й пшеницю, будували свої міста і уміли створювати надзвичайно гарні керамічні вироби.
Також значну увагу науковець приділяв збереженню та популяризації здобутих матеріалів. Він є автором понад 36 друкованих праць, був дійсним членом багатьох наукових товариств, брав активну участь у роботі ХІ–ХV Археологічних з’їздів. Вагомою заслугою дослідника стала розробка періодизації та історичної послідовності ранньослов’янських культур, а також ідея про автохтонність місцевого українського населення.
Сторінка із польового щоденника В.В.Хвойки. НА ІА НАНУ.
Село Юшки Обухівського р – ну Київської обл. ур. Куряче поле – місце розкопок під час ХІ Археологічногоз’їзду в 1899 р. (фото 2019 р).
Фрагмент трипільського горщика.м. Ржищів. 1901.
Трипільський мальований посуд. IVтис. до н.е.
111 років минуло, як пішов із життя Вікентій Хвойка. В Україні вшановують його як видатного дослідника та музеєзнавця.
Вшанування пам’яті видатного археолога, включає:
-щорічні заходи на його могилі на Байковому кладовищі за участю громадських організацій , закладів освіти та культури.
-випуск пам’ятних монет .У 2000 році Національний банк України випустив пам’ятну монету номіналом 2 гривні на честь 150-річчя з дня народження вченого.
-заходи, що відбуваються в Національному музеї історії України та інших музейних установах, що включають виставкові проєкти, ематичні екскурсії, круглі столи, наукові конференції
– заснована премія за видатні відкриття в археології
– його ім’ям названі вулиці в Києві, Ходосівці та Черкасах
– музей Вікентія Хвойки, що розташований в с.Халеп’я. Його відкрили в день народження видатного археолога – 20 лютого 2009 р. Це і досі єдиний музей в Україні, присвячений його діяльності
= Кияни вшанували пам’ять вченого-археолога меморіальною дошкою на вул. Борисоглібській,
– Парк Трипільської культури був створений у 2003 році за проектом Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП), Львівської Національної академії мистецтв (ЛНАМ) та Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (НАОМА). Розташовується він на території МАУП, перед головним входом до академії
Наукові співробітники нашого музею продовжують досліджувати науковий спадок Вікентія Хвойки. Ця робота включає маловідомі сторінки його життєвої біографії, аналіз його знахідок, зокрема артефактів часів Трипільської культури (IV-III тисячоліття до н. е.) та класифікацію пам’яток для кращого розуміння історії України. Більшість його колекції зберігається й експонується в Національному музеї історії України. Всі свої набутки він заносив до інвентарної книги, яка також зберігається в музеї. Останній запис значиться за номером 17008, тож спадщина величезна. В архіві Інституту археології НАН України зберігається листування Хвойки з сучасниками та вченими. Понад 1230 листів.
Цьогоріч наукові співробітники КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» виступають активними консультантами для здобувачів освіти закладів професійної освіти Київщини-учасників обласного пошукового проєкту «Трипільська культура: погляд через тисячоліття», що ініційований навчально-методичним кабінетом професійно-технічної освіти у Київській області(директор Стасєєва Марина Андріївна)
