Хто з нас не любить подорожі? Адже це так захоплююче: прогулюватися по незнайомих вулицях, фотографувати старовинні пам’ятки архітектури і пам’ятники культури, обідати в затишному кафе, пізнаючи особливості місцевої кухні; а після – ділитися враженнями з рідними та друзями, відчувати приплив сил для продовження звичного способу життя. А ще можна відвідати місцевий музей: це чудове проведення часу і підвищення свого культурного рівня. Тільки без грамотного екскурсовода все це нездійсненно, адже ні пояснювальної таблички до експонатів в музеї, ні наполовину зрозумілі фрази надписів в експозиції не дають повного уявлення про незнайомі об’єкти .І тут, коли на допомогу поспішає екскурсовод оживають експонати, в уяві постають картини історії. Екскурсовод повинен мати такі самі здібності, які мають актори, співаки, художники , а також бути психологом.
Наукові співробітники нашого музею проводять оглядові та тематичні екскурсії експозицією музею, виставковою залою , містом. Неодноразово відвідувачі музею та туристи міста відзначають конструктивні, аналітичні, комунікативні , організаторські здібності фахівців.
Вітання колегам – усім гідам та екскурсоводам з нагоди професійного свята! Дякуємо за роботу – без ваших розповідей, наші екскурсії та подорожі не були б настільки цікавими та захоплюючими. Хорошої роботи, відмінних проєктів і невгамовної енергії вам !
Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day). А запровадили його для сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності. В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови, яке відзначають 9 листопада (в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця).
Сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. За лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, польською – 70% і сербською – 68% . А от з російською – 62%.
Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 48.
Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.
Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.
Найбільше наших слів починаються з літери “п”, а найчастіше використовується – “о”. А от букви “ф” і “г” використовуються найрідше. Адже слова на літеру “ф” здебільшого запозичені.
«…з незапам’ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків – слов’ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною»
В. Хвойка.
Він перший започаткував нову наукову
добу в дослідженнях палеоліту України, відкрив ранньослов’янські археологічні
культури на наших теренах і пам’ятки давнього Києва. Та найбільшим його подарунком
людству стало відкриття в 1896 р. унікальної стародавньої землеробської
культури IV – III тис. до н. е. Дану культуру Вікентій Хвойка назвав
Трипільською – за назвою с. Трипілля (нині Київська обл.), поблизу якого він
зробив свої перші розкопки давнього поселення. Трипільська культура – одна з
ранніх розвинутих землеробських культур у світі.
Найвідоміші відкриття Вікентія Хвойки:
– Стійбище
первісних мисливців на мамонтів — Кирилівська пізньопалеолітична стоянка —
перша досліджена пам’ятка кам’яного віку в Східній Європі. Знахідкам, як і залишкам вогнищ від житлових споруд,
понад 12-15 тис. років. Це відкриття Хвойка здійснив у серпні 1893 р.
– Трипільська рільнича цивілізація, що
існувала на Подніпров’ї у IV-III ст. до н.е. . Вона є найпівнічнішою периферією
давніх цивілізацій Стародавнього Сходу. До розкопок поблизу сіл Трипілля,
Верем’я та Жуківка , міста Ржищева він узявся в березні 1897 р. Вчений
досліджував трипільську культуру понад десять років.
– Могильники двох археологічних культур
— зарубинецької (II ст. до н. е.-І ст. н. е.) та черняхівської (III-V ст.
н.е.). Відкрив їх у 1898—1899 роках на березі Дніпра біля села Зарубинці на
північ від Канева, а також поблизу села Черняхів під Кагарликом. Виявлені
археологічні пам’ятки вперше довели значні впливи кельтської та
провінційно-римської культур у глибині Південно-Східної Європи.
– Фундаменти мурованого князівського
палацу часів Київської Русі на Старокиївській горі, у садибі лікаря
Петровського неподалік Десятинної церкви. У садибі Петровського розкопали також
велику братську могилу жертв татаро-монгольської навали Києва 1240 року й
залишки давньоруських майстерень, де виробляли ювелірні прикраси з металу й
емалі, керамічні кахлі.
– Він дослідив давньоруське князівське
місто-фортецю Білгород у селі Білогородка під Києвом. Виявив тут потужні
оборонні споруди, залишки кам’яного храму XII ст., величезний колодязь
Хвойка першим звернув увагу на те, що
Ржищів є своєрідним перехрестям історичних епох та археологічних культур.
В експозиції музею є малюнки могильника
та поховання Черняхівської культури, що виконані рукою Хвойки.
Спадщину археолога й досі вивчають
фахівці. Більшість його колекції зберігається й експонується в Національному
музеї історії України. Всі свої набутки він заносив до інвентарної книги, яка
також зберігається в музеї. Останній запис значиться за номером 17008, тож
спадщина величезна. В архіві Інституту археології НАН України зберігається
листування Хвойки з сучасниками та вченими. Понад 1230 листів.
У своїх записках “Розкопки вблизи
Ржищева” він зазначає, що “розкопано близько 200 м2, 10 залишків
жител, знайдено багато фрагментів кераміки, зернотерки, мотики, зуби домашніх
тварин, вироби з кремнію.
На майданчику № 8 було знайдено фрагмент
керамічного червоноглиняного горщика з унікальним зображенням людської фігурки
з тонкими спущеними трипалими руками.Це класичне зображення трипільської людини
обійшло всі світові підручники з археології. Тепер фрагмент, що знайдений біля
Ржищева зберігається в Національному музеї історії України
У відеофотоальбом включено фото, надані музею від наших земляків Ніни Данелії, Валентини Некрашевич, Тетяни Марченко. Багато світлин фотографа – ржищівчанина Юрія Линника, що відображають реальні місця подій зими 2014 року.
КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» підготував ЗАХОДИ ДО ДНЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Програму складають виставка фото, приурочені до цього дня презентації відповідних відеоматеріалів і видань, поминальні заходи та участь у Всеукраїнській інформаційній кампанії. Особливу увагу має привернути музейний медійний проєкт «Зима гідності»
20 лютого. Покладання квітів до знаку
Героям Небесної Сотні
( м. Ржищів ), запалення лампадок.
18-20 лютого. Виставка світлин «Кадри
Майдану»
Відвідувачі
зможуть переглянути світлини , що
відтворюють прагнення українців до свободи.
20 лютого. Презентація проєктів, присвячених Небесній Сотні
Відвідувачам
музею представлять спогади очевидців подій зими 2014 року.
У відеофотоальбом
включено фото, надані музею від наших земляків
Ніни Данелії, Валентини Некрашевич, Тетяни Марченко. Багато світлин фотографа –
ржищівчанина Юрія Линника, що відображають реальні місця подій зими 2014 року.
До відзначення 90 річчя від дня народження Ліни Костенко, що народилася в м. Ржищів, відповідно до плану роботи музею, з метою вшанування української письменниці сучасності , збереження духовної спадщини українського народу , поваги до історичного минулого Ржищева та Київщини , розвитку культури в регіоні , КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» проводить ряд заходів , серед яких обласна науково-краєзнавча конференція «Душа належить людству та епохам», що відбудеться 19 березня 2020 року .Початок роботи о 10 годині.
