До відзначення 90 річчя від дня народження Ліни Костенко, що народилася в м. Ржищів, відповідно до плану роботи музею, з метою вшанування української письменниці сучасності , збереження духовної спадщини українського народу , поваги до історичного минулого Ржищева та Київщини ,  розвитку культури в регіоні , КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» проводить ряд заходів , серед яких  обласна науково-краєзнавча конференція  «Душа належить людству та епохам», що відбудеться  19 березня 2020 року .Початок роботи о 10 годині.

9 березня музей наповнився відвідувачами, що відгукнулися на пропозицію до участі в культурному медіапроєкті “Вірші про вічне”

Результати проєкту невдозі можна буде переглянути на сайті музею. Слідкуйте за анонсом.Дякуємо виконавцю Дімітрію Маломану та всім учасникам.

   У переддень ювілейного дня народження геніальної поетеси сучасності Ліни Костенко пориньмо у світ  її художнього слова та спробуймо відшукати скарби, без яких не може існувати людство. Дізнаймося, хто творить сьогоднішню історію, у чому сенс людського буття, що таке етичні та естетичні цінності, щоб через багато літ наші нащадки змогли розпізнати на полотні світової культури неопалиму купину – незнищенну квітку, яку витворила своєю мужністю і вилеліяла любов’ю неперевершена майстриня, котра написала:

                                            Я дерево, я сніг, я все, що я люблю.

                                            І, може, це і є моя найвища сутність.

У музеї кипить робота, впроваджуємо проєкт “ВІрші про вічне”

 Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв. 15 років — стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав з України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував з дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.

За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику. 2500 рублів — еквівалент 45 кілограмів срібла — саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів — спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.

Тарас Шевченко брав участь в діяльності Кирило-Мефодіївського братства, членів якого заарештували за антиімперську діяльність. Причетність поета не була доведена, тому в 1847 році він був відправлений на заслання ‘за власні окремі дії’ (твори антиімперського характеру). Будучи членом організації, Шевченко висував ідеї автономії України в складі федерації слов’янських держав, столицею якої повинен був стати Київ.

1384 — стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено у світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї та інших. Перший пам’ятник Тарасу Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко, в тому ж році з’явився і перший монумент в Україні – в садибі Алчевських в Харкові. 

Ти- ЖІНКА! Значить дуже ніжна!

Ти гармонійна, дивна і п’янка,

Ти дуже вишукана, дивовижна,

Для когось в світі ти одна така!

Ти- ЖІНКА! Значить духом сильна,

Ти знаєш, чого хочеш від життя,

Водночас і проста, і дуже стильна,

І загадкова, як саме буття…

Ти- ЖІНКА! Значить ти- кохана!

Хоч раз в житті ти відчувала це.

Для когось ти- найкраща і жадана,

Для когось лик святий – твоє лице…

Ти- ЖІНКА! Пам’ятай це всюди!

І як би там не склалось майбуття,

А справжня ЖІНКА завжди в шані буде,

Бо ЖІНКА- це і є творець життя!..

Свято половини людства, та ще й якої половини! Найчарівнішої, наймилішої, найзагадковішої, найпрекраснішої, доброї, ніжної, турботливої, одним словом – жінок! Завдяки жінкам світ наповнюється любов’ю, добром та надією. Жінка – це восьме диво світу, муза, яка протягом віків надихає чоловіків на звитяжні вчинки. І сьогодні нам вже зовсім неважливо, коли і хто придумав відзначати це свято.

Виявляється, що ще в древньому Римі було прийнято відзначати жіночий день. Навіть, рабині в цей день отримували вихідний і якісь подарунки. А знатні римлянки вдягали святкові вбрання і йшли в храм богині весни.

І те, що жіноче свято в Римі відзначалось на початку весни, зрозуміло. Саме жінка дає нове життя. Саме весна – початок нового життя в природі.

Колектив музею вітає всіх жінок та дівчат з святом! Бажаємо Вам завжди бути музами для своїх чоловіків, найкращими мамами для своїх дітей. Нехай кожну із вас вважають найвеличнішою таємницею Всесвіту, яку не може розкрити жоден чоловік, який живе на планеті Земля. Будьте завжди коханими та щасливими!

Що може бути краще, ніж подарунок створений своїми руками для найдорожчих та милих.Напередодні Свята весни та жінки в музеї цього тижня відбулися майстер-класи з виготовлення листівки і поробки, організовані і проведені провідним зберігачем фондів Мартинюк Зіною Миколаївною. На фото учні ОЗО «Ржищівська гімназія «Гармонія» з власноруч виготовленими виробами.Створюємо святковий настрій разом!

Історія  залишила нам не так багато жіночих імен  у поезії: грецька поетеса Сапфо, Анна Ахматова, Леся Українка… У цей ряд ми з повним правом можемо поставити  Ліну Костенко, ювілей якої ми будемо відзначати цього року.

Ліна Костенко— найвизначніша сучасна українська поетеса — народилася у м. Ржищеві на Київщині у родині вчителів.

КЗ КОР «Ржищівський археолог-краєзнавчий музей» виступив ініціатором та співорганізатором в проведенні відеофлешмобу «Київщина читає Ліну Костенко».

Автори проєкту  Влада Литовченко , директор Вишгородського історичного заповідника та Людмила Карпенко , в. о. директора Ржищівського археолого-краєзнавчого музею.

2-3 березня 2020 року на базі Київської обласної бібліотеки для юнацтва відбулися зустрічі з видатними людьми краю, які з радістю відгукнулися на пропозицію і долучилися до участі в проєкті. Відеоролик заплановано до перегляду напередодні ювілею великої поетеси, в тому числі і під час проведення обласної науково-краєзнавчої конференції «Душа належить людству і епохам» , що від будеться на базі КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» 19 березня 2020 року.

Дякуємо всім учасникам проєкту та всім, хто допомагав у роботі, а найбільше виконавцям проєкту:Людмила Шикота-керівниці PR-advice,Володимир Скрипчинський,Ольга Думанская (Olga Dumanskaya) та Галина Сорока,директору Київської обласної бібліотеки для юнацтва за надання майданчику для зйомок.

Київська обласна державна адміністрація
Київська обласна рада
Державна архівна служба України
Центральний державний історичний архів України,м.Київ
Державний архів Київської області
Вишгородський історико-культурний заповідник
представляють архівно-музейний проєкт: “КИЇВЩИНА:ДІАЛОГ ЧАСІВ.1781-1932”

Столичному регіону – Київщині, яка налічує майже 1200 населених пунктів, сьогодні виповнилося 88 років!

 Цікаві факти формування й трансформації Київщини.
Київське намісництво було утворено в листопаді 1781 року указом імператриці Катерини ІІ від 27 (16) вересня 1781 року на основі територій Київського, Переяславського, Лубенського та Миргородського полків і за новим устроєм поділялося на 11 повітів: Київський, Голтвянський, Градизький, Золотоніський, Козелецький, Лубенський, Миргородський, Переяславський, Пирятинський, Острозький і Хорольський. Разом з Чернігівським і Новгород-Сіверським намісництвами Київське намісництво входило до складу Малоросійського генерал-губернаторства, очільником якого був генерал-фельдмаршал Петро Олександрович Румянцев-Задунайський. Намісництва були ліквідовано указом імператора Павла І від 23 (12) грудня 1796 року “О новом разделении государства на губернии”.

Київська губернія була відновлена указом імператора Павла І в 11 грудня (30 листопада) 1796 року “О восстановлении в Малороссии правления и судопроизводства сообразно тамошним правам и прежним обрядам” і до її складу, а також до складу новоутвореної Малоросіійської губернії, увійшла територія Київського намісництва (правобережні повіти), а також Липовецький, Махнівський (пізніше – Бердичівський), П’ятигорський, Сквирський повіти Брацлавського намісництва. У ХІХ ст. Київська губернія складалася з 12 повітів: Київського, Бердичівського, Васильківського, Звенигородського, Канівського, Липовецького, Сквирського, Радомисльського, Таращанського, Уманського, Черкаського, Чигиринського. Губернія проіснувала до початку ХХ століття.

Київський округ створений відповідно до постанови Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету від 03 червня 1925 року «Про ліквідацію губерній і перехід до трьохступеневої системи управління». Вся територія Української РСР була поділена на 41 округ, куди увійшов й Київський. До Київського округу увійшли 25 районів.

Київська область була утворена 27 лютого 1932 року відповідно до постанови IV сесії Всеукраїнського Центрального виконавчого комітету XII скликання від 09 лютого 1932 року «Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УРСР».До складу області увійшло 100 адміністративно-територіальних одиниць: 2 міських ради – м. Києва та м. Житомира, 98 районів. Після передачі із Київської області 31 району в Харківську і Чернігівську та приєднання 7 районів з Вінницької області у складі Київської області залишилося 74 райони і 2 міських ради.