Київська область утворена 27 лютого 1932 року. Наразі в ній 7 районів, 69 об’єднаних територіальних громад, 26 міст, у тому числі 13 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1182 населених пункти.
День області-це свято всіх, хто народився, зріс жив і живе на щедрій землі Київщини. Наша земля багата пам’ятками історії та культури. Тут складалися кращі традиції українського народу, його духовна спадщина, яку свято бережуть і примножують .Так, в області функціонує 1826 закладів та установ культури: 839 клубних закладів, 875 бібліотек, 61 школа естетичного виховання, 41 державний музей, 2 парки культури та відпочинку, 2 центри культури і дозвілля, Академія мистецтв, курси пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв культури, обласний центр народної творчості та культурно-освітньої роботи, центр охорони і наукових досліджень пам’яток культурної спадщини.Професiйне мистецтво представлене Київським академічним обласним музично-драматичним театром iм.П.К.Саксаганського, Будинком органної та камерної музики, симфонічним оркестром «Академія».Мережа музейних закладів складається з 41 музею, з яких 2 заповідника і 6 музеїв обласного підпорядкування.Вражає на Київщині й кількість пам’яток культурної спадщини: їх в області аж 3 961 об’єкт, з яких 2 060 – археологічні пам’ятки, 1 175 – історичні, 7 – монументального мистецтва, 316 – архітектури та містобудування, 18 – садово-паркового мистецтва, 20 – науки і техніки.До того ж у Київській області 38 об’єктів культурної спадщини національного значення і 197 об’єктів культурної спадщини місцевого значення, які занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Не лише Україна, але й увесь світ відзначає цьогоріч знакову дату, ювілейний 150-й день народження видатної мисткині Лесі Українки. Вона своєю творчістю показувала українцям розмаїття світу, а світові потенціал України.
З нагоди 150-річчя від дня народження Лесі Українки в музеї було проведено обласний науковий семінар -практикум “Я в серці маю те, що не вмирає!” Учасниками семінару стали працівники закладів культури Київщини, Ржищівської ОТГ, викладачі, вчителі, учні та студенти начальних закладів Ржищева. Музейники приймали в гостях делегацію КЗ КОР “Київська обласна бібліотека для дітей” на чолі із директором Зніщенком Миколою Павловичем, делегацію КЗ КОР “Київська обласна бібліотека для юнацтва” на чолі з директором Сорокою Галиною Йосипівною, українську поетесу, художницю-аматора, дружину відомого кобзаря Литвин-Гармаш Антоніну Іванівну, голову Кагарлицького осередку “Просвіта”, наукового співробітника Велико- Пріцьківського краєзнавчого музею Надію Миколаївну Вегеру-Предченко, оглядача Кагарлицького радіо і ТБ Добровольську Людмилу Іванівну, поета та художника Бориса Дегтярьова, делегації Ржищівського індустріально-педагогічного технікуму, Ржищівського гуманітарного коледжу, Ржищівського коледжу будівництва та економіки, гімназії “Гармонія” , ліцею “Лідер” Ржищівської публічної бібліотеки, працівників сільських клубних закладів Ржищівської ОТГ.
Програма семінару включала виступи: Войтенко С. В. , вчителя української літератури ліцею Гармонія» , “Дитинство Лесі” . Вегери-Предченко Н. М., члена національної спілки журналістів України, голови Кагарлицького осередку «Просвіта», завідувачки Велико-Пріцьківського краєзнавчого музею , “Леся Українка в моєму житті” , Кісленкової К. Ю. завідувача відділу бібіліографії і довідково-інформаційної роботи КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для дітей» , Бібліотечний вернісаж« Душею щира Українка» , Василькевич Т.І. , заступника директора КЗ КОР «Київська обласна бібліотека для юнацтва», Бібліотечний проєкт «Вічно живий голос” , Литвин А. І., письменниці, художника аматора , «Нехай мої струни лунають” , Дегтярьов Б. С., поета, художника , «ЇЇ життя сонячний промінь» Пащенко М. О., викладача української мови і літератури, бібліотекаря Ржищівського індустріально-педагогічного фахового коледжу , Гудзій О. В. , завідувача відділу з основного виду діяльності КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» ,”Лесине дзеркало” Бабенко Л. М., старшого наукового співробітника КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» ,«Нескорена українська душа сьогодення» ,Добровольської Л. І., оглядача радіо і телебачення Кагарлицької ОТГ , «Паралелі: Леся Українка і сьогодення” . В своїх виступах учасники семінару відкрили маловідомі на загал факти її життя, творчості, провели паралелі між минулим і сучасним, підкреслили змістову актуальність її творів, поділилися напрацюваннями та надбаннями. А ще впродовж заходу звучали читання Лесиних поезій, пісні на її слова, а родзинкою програми стала інсценізація уривку драми Лесі Українки “Бояриня” у виконанні учасників театральної студії, що працює при музеї(керівник Чміленко Світлана Павлівна) .А завершальним акордом заходу стало приєднання до Всеукраїнського флешмобу -читання поезії Лесі Українки Contra spem spero!
Леся Українка: про що не пишуть у підручниках? Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю
КЗ КОР “Ржищівський археолого-краєзнавчий музей”, в рамках відзначення 150 річниці від дня народження Лесі Українки, запрошує всіх бажаючих до участі в обласному семінарі-практикумі “Я в серці маю те, що не вмирає”, що відбудеться 25 лютого 2021 року.
В програмі семінару : 1. Наукові повідомлення; 2. Презентація заходів, проведених в установах, організаціях культури Київщини та Ржищівської ОТГ в рамках відзначення 150 річниці від дня народження Лесі Українки;3. Художні читання творів Лесі Українки; 4. Інсценізація уривка драматичної поеми “Бояриня”
Хто з нас не любить подорожі? Адже це так захоплююче: прогулюватися по незнайомих вулицях, фотографувати старовинні пам’ятки архітектури і пам’ятники культури, обідати в затишному кафе, пізнаючи особливості місцевої кухні; а після – ділитися враженнями з рідними та друзями, відчувати приплив сил для продовження звичного способу життя. А ще можна відвідати місцевий музей: це чудове проведення часу і підвищення свого культурного рівня. Тільки без грамотного екскурсовода все це нездійсненно, адже ні пояснювальної таблички до експонатів в музеї, ні наполовину зрозумілі фрази надписів в експозиції не дають повного уявлення про незнайомі об’єкти .І тут, коли на допомогу поспішає екскурсовод оживають експонати, в уяві постають картини історії. Екскурсовод повинен мати такі самі здібності, які мають актори, співаки, художники , а також бути психологом.
Наукові співробітники нашого музею проводять оглядові та тематичні екскурсії експозицією музею, виставковою залою , містом. Неодноразово відвідувачі музею та туристи міста відзначають конструктивні, аналітичні, комунікативні , організаторські здібності фахівців.
Вітання колегам – усім гідам та екскурсоводам з нагоди професійного свята! Дякуємо за роботу – без ваших розповідей, наші екскурсії та подорожі не були б настільки цікавими та захоплюючими. Хорошої роботи, відмінних проєктів і невгамовної енергії вам !
Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови (International Mother Language Day). А запровадили його для сприяння мовній і культурній різноманітності й багатомовності. В Україні рідній мові присвячене ще одне свято – День української писемності та мови, яке відзначають 9 листопада (в день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця).
Сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. За лексичним запасом українська є найбільш спорідненою з білоруською – 84% спільної лексики, польською – 70% і сербською – 68% . А от з російською – 62%.
Українська мова – одна з найбільш вокальних та милозвучних мов світу. Філологи кажуть, що все це – через те, що ми маємо досить велику кількість фонем — 48.
Українська мова має чимало говірок: Степовий говір, Слобожанський, Середньонаддніпрянський, Підляський, Західнополіський, Середньополіський, Східнополіський.
Українська мова є однією із найдавніших на нашому континенті.
Найбільше наших слів починаються з літери “п”, а найчастіше використовується – “о”. А от букви “ф” і “г” використовуються найрідше. Адже слова на літеру “ф” здебільшого запозичені.
«…з незапам’ятних часів протягом цілих віків жив осілий землеробський народ арійського походження, у якому я вбачаю тільки наших предків – слов’ян, і, крім того, вважаю його терен європейською прабатьківщиною»
В. Хвойка.
Він перший започаткував нову наукову
добу в дослідженнях палеоліту України, відкрив ранньослов’янські археологічні
культури на наших теренах і пам’ятки давнього Києва. Та найбільшим його подарунком
людству стало відкриття в 1896 р. унікальної стародавньої землеробської
культури IV – III тис. до н. е. Дану культуру Вікентій Хвойка назвав
Трипільською – за назвою с. Трипілля (нині Київська обл.), поблизу якого він
зробив свої перші розкопки давнього поселення. Трипільська культура – одна з
ранніх розвинутих землеробських культур у світі.
Найвідоміші відкриття Вікентія Хвойки:
– Стійбище
первісних мисливців на мамонтів — Кирилівська пізньопалеолітична стоянка —
перша досліджена пам’ятка кам’яного віку в Східній Європі. Знахідкам, як і залишкам вогнищ від житлових споруд,
понад 12-15 тис. років. Це відкриття Хвойка здійснив у серпні 1893 р.
– Трипільська рільнича цивілізація, що
існувала на Подніпров’ї у IV-III ст. до н.е. . Вона є найпівнічнішою периферією
давніх цивілізацій Стародавнього Сходу. До розкопок поблизу сіл Трипілля,
Верем’я та Жуківка , міста Ржищева він узявся в березні 1897 р. Вчений
досліджував трипільську культуру понад десять років.
– Могильники двох археологічних культур
— зарубинецької (II ст. до н. е.-І ст. н. е.) та черняхівської (III-V ст.
н.е.). Відкрив їх у 1898—1899 роках на березі Дніпра біля села Зарубинці на
північ від Канева, а також поблизу села Черняхів під Кагарликом. Виявлені
археологічні пам’ятки вперше довели значні впливи кельтської та
провінційно-римської культур у глибині Південно-Східної Європи.
– Фундаменти мурованого князівського
палацу часів Київської Русі на Старокиївській горі, у садибі лікаря
Петровського неподалік Десятинної церкви. У садибі Петровського розкопали також
велику братську могилу жертв татаро-монгольської навали Києва 1240 року й
залишки давньоруських майстерень, де виробляли ювелірні прикраси з металу й
емалі, керамічні кахлі.
– Він дослідив давньоруське князівське
місто-фортецю Білгород у селі Білогородка під Києвом. Виявив тут потужні
оборонні споруди, залишки кам’яного храму XII ст., величезний колодязь
Хвойка першим звернув увагу на те, що
Ржищів є своєрідним перехрестям історичних епох та археологічних культур.
В експозиції музею є малюнки могильника
та поховання Черняхівської культури, що виконані рукою Хвойки.
Спадщину археолога й досі вивчають
фахівці. Більшість його колекції зберігається й експонується в Національному
музеї історії України. Всі свої набутки він заносив до інвентарної книги, яка
також зберігається в музеї. Останній запис значиться за номером 17008, тож
спадщина величезна. В архіві Інституту археології НАН України зберігається
листування Хвойки з сучасниками та вченими. Понад 1230 листів.
У своїх записках “Розкопки вблизи
Ржищева” він зазначає, що “розкопано близько 200 м2, 10 залишків
жител, знайдено багато фрагментів кераміки, зернотерки, мотики, зуби домашніх
тварин, вироби з кремнію.
На майданчику № 8 було знайдено фрагмент
керамічного червоноглиняного горщика з унікальним зображенням людської фігурки
з тонкими спущеними трипалими руками.Це класичне зображення трипільської людини
обійшло всі світові підручники з археології. Тепер фрагмент, що знайдений біля
Ржищева зберігається в Національному музеї історії України
У відеофотоальбом включено фото, надані музею від наших земляків Ніни Данелії, Валентини Некрашевич, Тетяни Марченко. Багато світлин фотографа – ржищівчанина Юрія Линника, що відображають реальні місця подій зими 2014 року.
КЗ КОР «Ржищівський археолого-краєзнавчий музей» підготував ЗАХОДИ ДО ДНЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
Програму складають виставка фото, приурочені до цього дня презентації відповідних відеоматеріалів і видань, поминальні заходи та участь у Всеукраїнській інформаційній кампанії. Особливу увагу має привернути музейний медійний проєкт «Зима гідності»
20 лютого. Покладання квітів до знаку
Героям Небесної Сотні
( м. Ржищів ), запалення лампадок.
18-20 лютого. Виставка світлин «Кадри
Майдану»
Відвідувачі
зможуть переглянути світлини , що
відтворюють прагнення українців до свободи.
20 лютого. Презентація проєктів, присвячених Небесній Сотні
Відвідувачам
музею представлять спогади очевидців подій зими 2014 року.
У відеофотоальбом
включено фото, надані музею від наших земляків
Ніни Данелії, Валентини Некрашевич, Тетяни Марченко. Багато світлин фотографа –
ржищівчанина Юрія Линника, що відображають реальні місця подій зими 2014 року.
