Для Ржищівщини найголовнішим був і залишається Різдвяний цикл свят (від Святвечора до Водохреща), пов’язаний із відродженням нового сонця. У ньому найбільше обрядодій, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя, достаток.
На Різдво традиційним у нас є обряд колядування. Колядування — давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок) з метою сповіщення про добру новину – сповіщали про народження світу, а у християнських колядках – про народження Ісуса Христа, а також величаннями та побажаннями господарю і його родині щастя, добра та злагоди. Цей обряд обов’язково поєднувався з відповідними обрядовими та ігровими діями, танцями, музикою, жартами тощо, які разом й надавали святу поетично-величальної піднесеності, справляли на учасників обрядових дій незабутнє емоційне враження.
На Ржищівщині колядують всі: діти, дорослі парубки та дівчата, колядують і старші люди — найчастіше на церкву. Хоча колядування є позацерковним звичаєм, однак із часом він був частково християнізований, а нині став традиційним.
У нашому місті, за давньою традицією, першими колядують діти після появи на небі яскравої зірки, зазвичай по закінченню Святої вечері 24 грудня. Після них колядують окремо ватаги хлопців і дівчат. Юнь одягалися в найкращий святковий одяг. Особливими красунями виглядали незаміжні дівчата, вбрані у вінки, спеціально приготовлені. У коси вплітали яскраві стрічки. Витягали особливі кохужи, багаті сорочки. Кожна дівчина мала такі сорочки, які вишивалися перед тим на вечорницях. Прикрашалися намистами — коралями, дукачами.
Колядувати хлопці і дівчата ходили вже із зіркою, із дзвіночками. Зірка – традиційний атрибут різдвяного обряду колядування, пов’язаний з народженням Ісуса Христа, адже чудесне народження провістила саме «Вифлеємська зірка».
Виготовлення зірки було почесною роботою. Чоловіка, який виготовляв Різдвяні Зірки, в народі називали звіздарем.
Із спогадів поважних чоловіків ржищівчан.
Як правило, Різдвяну Зірку виготовляли заздалегіть із звичайного решета, до якого прилагоджували «роги» (8, 12 ) та обклеювали різнокольоровим промасленим папером, прикрашали фольгою, стрічками й китицями. До бокових стінок могли бути прикріплені картинки на релігійні сюжети. Всередину зірки вставляли свічку, утворюючи ліхтар. Інколи Зірка могла обертатися навколо своєї осі. Якщо корпус обертався навколо свічки, то обклеєна різнокольоровим папером зірка відповідно по-різному світилася.
Гуртувалися колядники за територіальним принципом — окремими вулицями або кутками. Кожна ватага вибирала собі головного – Березу (людину, яка добре знала колядки), латкового (який збирав сало й ковбаси), скарбника, хлібоношу, міхоношу (людину веселої вдачі, витівника), звіздаря (найгарнішого та найсправнішого у гурті хлопця, носив зорю), танцюристів, дзвонарів, скрипалів і т.д. В тематиці віншувальних колядок представлені як релігійні, так і світські мотиви — мирної хліборобської праці, козацьких військових походів, громадського та сімейного побуту тощо. Коляда тривала цілу ніч, поки не обходили кожен будинок у поселенні.
У деяких селах Ржищівської громади колядують на перший день Різдвяних свят 25 грудня після віншувальних церковних дзвонів. Порядок колядування залишається сталим – першими колядують діти.
Вертеп ( театральне дійство, в основу якого покладено євангельське оповідання про народження Ісуса Христа), у різдвяних обрядодіях на Ржищівщині став поширеним з кінця ХХ ст.
У Святвечір дітей виряджали до родичів і близьких з дарунками й кутею, поминали душі померлих.
Найпопулярніші колядки.
Нова радість стала, яка не бувала,
Над вертепом звізда ясна світлом засіяла.
Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік пеленами убого оповився.
Пастушки з ягнятком перед тим дитятком
На колінця припадають, Царя-Бога вихваляють.
– Ой ти, Царю, Царю, небесний Владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.
Даруй господарю, даруй господині,
Даруй літа щасливії нашій славній Україні.
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той перший празник – Різдво Христове, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той другий празник – Святого Василя, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
Колядки виконують тільки на Різдво, бо в них прославляють народження Христа.
Найбільш поширені дитячі віншівки
Я – маленький хлопчик,
Сів собі на стовпчик,
В сопілочку граю,
Діток забавляю.
А ви, люди, чуйте,
Коляду готуйте.
Яблучка, горішки –
Це мої потішки.
Бігла теличка та з березничка
Та до діда в двір.
А ти, діду, дай пиріг.
А ти, бабо, глянь на поличку.
Дай паляничку.
Паляничка впала,
Дайте кусок сала.
***
Колядин-дин,
Я у батька один.
Винесіть мені пиріжок
Та положіть у мішок.
З руками, з ногами,
Щоб бігав за нами.
Коляда, коляда,
Дай, дядьку, пирога!
Як не даси пирога,
Візьму вола за рога,
Та виведу на моріг,
Та виломлю правий ріг.
У ріг буду трубити,
Волом буду робити,
Хвостом буду поганять
Та на гречку орать.
Добривечір!
З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну змінилося наше життя, змінився наш світ, змінилися і наші колядки. Все більше співає молодь Ржищівщини ось такі колядки:
“Зірка яскрава в небі тривожному”
Зірка яскрава в небі тривожному
Вість українцю показує кожному:
Мерехтить кажучи:
“Діва на сіні вже оповила Божу дитину”.
Зірці різдвяній в цім боці планети
Зовсім байдужі ворожі ракети.
Хоче наш ворог свято забрати,
Та зоря сяє ясно й завзято.
Зірка освячує Схід благодаттю
І підлягає в окопи солдатів,
Знає, як хочуть в це свято додому,
Знає, що мають кутю вони й втому.
Поки не згасла у темряві ночі,
Раптом солдат піднімає вверх очі,
Видно прохання у сильних очах:
“До перемоги світи, зірко, шлях”.
Мирного і спокійного Різдва, мої любі земляки!
Зав.віддлом Гудзій О.В.