Десятий рік поспіль в усьому світі 11 лютого відзначається молоде, але важливе свято – Міжнародний день жінок і дівчат в науці. Воно було прийняте Генеральною Асамблеєю ООН 22 грудня 2015 року з метою забезпечення повного і рівного доступу жінок і дівчат будь – якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки й інновацій та їх безпосередньої участі в них.
Міжнародний день жінок і дівчат у науці повинен нагадувати всім нам про те, яку важливу роль відіграють жінки у науковому і технологічному співтоваристві, а також заохочувати жінок і дівчат до участі в науці. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш наголосив з цього приводу: «Давайте домагатися того, щоб кожна дівчинка, де б вона не знаходилася, мала можливість реалізувати свої мрії, досягти розквіту сил і вносити свій вклад в забезпечення сталого майбутнього для всього людства».
Сумно, що в XXI столітті науковці жіночої статі стикаються з дискримінацією та домаганнями.
Якщо оперувати сучасними даними ЮНЕСКО,то жінки і дівчата, як і раніше, в науковому середовищі все ж таки представлені значно менше, ніж чоловіки: в середньому лише 30% науковців в усьому світі — жінки. Численні дослідження показали, що жінки в областях STEM (наука, технології, інженерія та математика) публікують менше наукових матеріалів, отримують менші виплати за свої дослідження і не досягають у своїй кар’єрі більшого прогресу, ніж чоловіки.
Після народження дитини жінки в науці частіше стикаються з дискримінацією. За довгі проміжки відсутності активної наукової діяльності деякі установи штрафують своїх співробітників, понижуючи їх рейтинг. В одному британському університеті дослідили це питання і виявилося, що 100 % оштрафованих науковців є саме мами з маленькими дітьми.
Втім, гендерні програми останніх років роблять свою справу: все більше молодих жінок обирають для себе технічні спеціальності і шлях в науці, про розробки жінок-вчених почали розповідати в усьому світі.
Українські жінки теж ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є чим пишатись. Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження.
В Україні з року в рік збільшується кількість можливостей для жінок у науці: з’являються спеціальні стипендії, менторські програми для підтримки науковиць. З метою відзначення талановитих вчених – жінок та заохочення їх до розвитку української науки у 2018 році в Україні була запроваджена премія, що є частиною глобальної Програми L’ORÉAL-ЮНЕСКО “Для жінок у науці“, започаткованої компанією L’ORÉAL у 1998 році. Така ініціатива дає можливість у найважчий час, у найлютішу фазу війни, озирнутися навколо, відзначити і надихнутися працею неймовірних науковиць, які роблять спільноту сильнішою, мудрішою та цікавішою.
Але це ще не перемога. Для прикладу хочу зазначити, що серед чинних академіків НАН України – 155 чоловіків і всього 7 жінок. В Україні серед науковців лише 45% становлять жінки. І на портретах “видатних науковців” у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує “незважаючи на”.
Останнім часом наука набуває жіночого обличчя. Нині до жінки в науці почали ставитися ліберальніше. Позитивні зрушення відчутні.
Математикиня Юлія Безвершенко в одному з інтерв’ю зазначила: “Популяризувати науку серед жінок треба зі шкільного віку — показувати їм можливості інженерії, програмування, науки. Спробувавши це, вони не будуть противитися можливості обрати такий шлях, якщо будуть відчувати в собі таку спроможність”.
Наразі Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%.
Вже кілька років поспіль науковці нашого музею на музейних інтернетсторінках висвітлюють матеріали про життя та досягнення в науці жінок – вчених, видатних українок, які змінили і продовжують змінювати світ науки, незважаючи на перешкоди, від 300-х років нашої ери ( жінки почали займатися наукою ще з давніх часів, зокрема, Гіпатія Олександрійська (математика, астрономія, механіка) 370-415 рр. була однією з найвидатніших вчених свого часу) і до сьогодення своєю працею доводять, що жінка може все!
От і сьогодні розповідаємо про Оксану Крупку з Броварів – переможницю міжнародного конкурсу “Жінки в науці”.
Оксана Крупка –хімік, кандидатка хімічних наук Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старша наукова співробітниця хімічного факультету, входить до ТОП-10 успішних українських вчених-жінок за версією Укрінформ-2020.
Народилася Крупка Оксана Михайлівна в місті Кривий Ріг. Хімію полюбила ще зі школи з 8 класу, дякуючи вчительці хімії Олешицькій Н.І., яка змогла зацікавити наукою хімією, і не лише теоретичною, а й експериментальною. По закінченню школи у виборі професії не сумнівалась.
У 2001 році закінчила хімічний факультет Криворізького державного педагогічного університету. У 2004 році – аспірантуру кафедри хімії високомолекулярних сполук хімічного факультету КНУ, де з цього ж року працює науковою співробітницею різних рівнів. Сфера наукової діяльності: дослідження й розвиток полімерних сполук, що мають нелінійно-оптичні властивості для потенційного використання в оптоелектроніці та фототехнологіях.
Стажувалась у Франції та США, авторка 23-х наукових праць, у тому числі 1 патенту України та 1 європейського патенту.
12 грудня 2019 року у Києві відбулася друга церемонія нагородження жінок-науковців українською премією L’ORÉAL-ЮНЕСКО «Для жінок у науці». Серед трьох лауреаток була і Оксана Крупка. Вона отримала грошову премію у розмірі 150 000 гривень.
«Я маю величезну привілею і вважаю, що мені неймовірно пощастило, – посміхаючись говорить пані Оксана, – займаюсь справою яка подобається. Жодного разу я не хотіла працювати в бізнесі, не тому що це не цікаво, а тому що це не моє. Наука – дає унікальну можливість захоплюватись, пізнавати щось нове кожного дня, аналізувати».
Наукове кредо науковиці: Компетентність, Професіоналізм, Добропорядність.