Неможливо уявити собі завершення зими без традиційної Масниці.
А чи знаєте ви, що це одне з найдавніших слов’янських свят, тому що бере свій початок ще з дохристиянських часів, з періоду поклоніння язичницьким богам. В Україні це свято називається Масниця, але є й інші його назви, серед яких – Колодій, Сиропусний тиждень, Сирна седмиця, Заговини та інші.
Воно символізувало прихід весни та пробудження природи. Древні слов’яни відзначали “проводи зими” та початок весни і Весняного сонцевороту – поворотної точки, а саме перемогу денного світла над довгими зимовими ночами.
Перші згадки про Масницю в календарях наших предків датуються ІV ст. н.е. (до речі, такий календар було знайдено і у селі Ромашки на Київщині) у них підтверджується те, що в дохристиянські часи святкували її в період весняного рівнодення. А із запровадженням християнства було перенесено на більш ранній термін.
Зважаючи на велику популярність масничних обрядів та їх значення для народу, Православна Церква не відштовхнула народні традиції, а раціонально використала.
В наш час Сирна седмиця не має чіткої дати святкування, адже залежить від найголовнішого християнського свята Великодня та передує семитижневому Великому посту.
У 2025 році Масничний тиждень розпочнеться 24 лютого і триватиме до 2 березня. Сім днів поспіль дозволено їсти масло, рибу, яйця та молочні продукти.
Проте, для українців головною обрядовою їжею під час Масниці передусім були вареники з сиром.
Вважається, що вперше їх стали вживати на наших землях ще стародавні трипільці, за кілька тисячоліть до нашої ери. Вареники вони ототожнювали з Місяцем ,що був символом жіночого начала, і плодовитістю. Борошно для тіста брали з різних видів злаків: , пшениці, ячменю. Полюбляють у нас цю страву і донині.
Ще одна назва свята – Колодій. Вона з’явилася ще за часів язичництва. Наші предки вважали, що це давній маленький Сонце-Божич, який підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм. З ним пов’язано багато обрядодійств.
Існували вони і на Ржищівщині. Зокрема , традиція прив’язувати колодки( дерев’яні поліна) до ніг тим,хлопцям, хто ще без пари, символічно караючи їх за те, що вони вчасно (тобто, до початку посту) не одружилися. . Хлопець міг відкупитися від колодки подарунками, грошима або частуваннями. Так, у жартівливій формі громада засуджувала неодружену молодь і тим самим заохочувала до продовження роду. Все це супроводжувалося піснями, танцями, жартами
У наших предків Маснииця вважалася жіночим святом і цей тиждень називався в народі Бабським, а Колодій – «бабським» святом. За давніми звичаями, протягом цього тижня чоловікам варто було дослухатися до жінок і виконувати всі їхні забаганки. Юнаки дарували дівчатам подарунки та ласощі.
Кожен день цього тижня мав свої звичаї. Наприклад, у понеділок жінки виготовляли колодки, а у вівторок їх хрестили. У середу зяті йшли на гостину до своїх тещ. У четвер подруги збиралися разом, випивали та гуляли, «щоб телята родились» і «щоб масло не гіркло» У п’ятницю зять пригощав тещу, «щоб горло не пересихало» а в суботу – невістка свекруху.
У неділю наставала кульмінація гулянь.,що знаменувала проводи Масниці та Прощений день. Згідно зі звичаєм, у цей день потрібно було забувати всі образи і просити вибачення один у одного. . Ця традиція збереглася й донині.
Цього ж дня й проводжали Колодія, спалювали опудало Зими, що символізувало проводи холодів і народження Весни та нового життя і
і припиняли веселощі, адже у понеділок розпочинався Великий піст!
В ці дні також існувала традиція вшановувати покійних родичів. Для цього на ніч залишали на покуті вареники з сиром, млинці, масло, щоб вночі душі пращурів мали що поїсти.
А ще на Ржищівщині існували різні прикмети, пов’язані з цим святом.
- Наші предки вірили, якщо проведеш цей тиждень у сумному настрої, то весь рік сумуватимеш, а чим гучніше і веселіше зустрінеш Масницю, тим рік буде щасливішим.
- Категорично заборонялося сваритися, адже це могло накликати на сім’ю біду.
- Цього тижня заборонялося прясти, тому що міль з’їсть прядиво чи одяг з нього.
- Також не дозволялося заготовляти м’ясо, сир, інакше продукти обов’язково зіпсуються.
Щиро вітаємо зі святом Масниці, з нашим українським Колодієм! Бажаємо вдосталь наїстися солодких вареників та млинців!
Пам’ятаймо, цінуймо та поважаймо традиції та звичаї наших пращурів та святкуймо наші рідні тисячолітні свята!