Наукове дослідження «День пам’яті рівноапостольної Ольги, княгині Київської Русі»

Без перебільшення і з гордістю можна констатувати, що про українську жінку в світі ходять легенди. Українки ставали королевами, впливали на політику великих держав, з’являлися на полотнах всесвітньо відомих художників і створювали всесвітньо відомі полотна власноруч. Вони робили наукові відкриття, виступали на світових сценах, засновували школи і писали книжки.

Серед них – княгиня Ольга – видатна історична постать, одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії. Вона була дружиною князя Ігоря  і матір’ю Святослава Хороброго. Ця мудра, сильна, харизматична жінка на цілих 17 років стала правителькою Київської Русі — однієї з наймогутніших держав того часу .Міць духу та лідерство Ольги не залишилися непоміченими Церквою, яка зарахувала її до лику святих і надала чин рівноапостольної( рівної апостолам)

11 липня за новоюліанським календарем Православна церква України вшановує пам’ять цієї святої.

 Походження Ольги залишається загадковим. Існує навіть версія, що вона була останньою з нащадків Аскольда, чия сім’я могла бути вивезена до Пскова . Деякі історики стверджують, що Ольга походила з боярського роду, а це вже само по собі означало її високе соціальне становище в давньоруському суспільстві. Бояри були частиною правлячої еліти, мали земельні володіння та відігравали ключову роль у політичному житті держави. Походження з такої сім’ї надало Ользі не тільки статус, але й доступ до освіти та управлінських навичок, які пізніше допомогли їй ефективно керувати Руссю.

.Після смерті чоловіка Ігоря, якого убили древляни у 945 році, Ольга стала регенткою Русі, взявши управління країною на себе в ім’я малолітнього сина Святослава. На той час її роль була визначальною для держави.

Одним із перших викликів для Ольги було забезпечення стабільності у Київській Русі. Княгиня повністю взяла на себе управління країною , розв’язуючи внутрішні конфлікти та зміцнюючи централізовану владу, що дало їй змогу втримати контроль над різними частинами держави.

Вона активно працювала над розвитком дипломатичних відносин із Візантійською імперією, а також використовувала дипломатію для укладення мирних угод із сусідніми племенами та державами. Це допомогло зменшити кількість військових конфліктів і зосередити зусилля на внутрішньому розвитку

 Княгиня Ольга сприяла розвитку торгівлі між Руссю та іншими країнами, включно з Візантією та арабськими державами, що  також  сприяло культурному обміну та технологічному прогресу .

Однією з найважливіших реформ Ольги було введення регулярної системи збору податків. До її правління податкова система на Русі була нерегулярною та часто спричиняла конфлікти між різними регіонами і центральною владою.

Нею   були внесені зміни до правової системи,  встановлені межі кордону Київський Русі.

  Але чому ж княгиню вважають святою?

У середині X століття Русь опинилась на перехресті впливів різних релігій та культур. З одного боку, язичництво було панівним віровченням серед місцевих слов’янських племен, з іншого — посилювався зовнішній християнський вплив з Візантії та інших християнських держав. Саме в цей час Ольга знaйoмиться з християнством і знаходить в цьому мудрість і заспокоєння. Її вважають покровителькою християнської віри – вона стала проповідувати християнське вчення на Русі, навернула у віру багатьох людей.  Вибір Ольги на користь християнства відображав її бачення стратегічного напряму розвитку держави.

Хрещення Ольги відбулося під час поїздки до Константинополя, столиці Візантійської імперії, де вона зустрілася з імператором Костянтином VII. Цей візит не лише зміцнив дипломатичні зв’язки між двома державами, але й став відправною точкою для релігійного переходу правительки.

Згідно з історичними записами, Ольга прийняла хрещення за християнським обрядом і отримала християнське ім’я Єлена на честь святої рівноапостольної Єлени, матері імператора Костянтина Великого, що символічно підкреслювало її новий духовний шлях.

Після повернення до Києва княгиня активно зайнялася поширенням християнства серед своїх підданих. Вона заснувала церкви, підтримувала , стала заступницею нової віри перед традиційними язичницькими віруваннями,

 Вона засновувала перші християнські церкви на території Києва та інших великих міст, Під її патронатом було збудовано кілька великих храмів, які слугували не лише релігійними, але й культурними центрами.

 Також замовляла створення ікон та релігійних реліквій, що сприяло культурній інтеграції та підвищенню релігійної освіти серед населення

Зі зростанням християнського впливу, Ольга зрозуміла потребу підвищити рівень грамотності та освіченості населення. Вона ініціювала заснування перших шкіл при церквах, де  учнів навчали  читанню, письму та основ християнської доктрини.

Ця княгиня стала першою святою православної церкви серед правлячої династії  Київської Русі. Канонізація підтверджує образ Ольги як “рівноапостольної”, тобто рівної апостолам за своїми заслугами перед церквою.                                                                                                                          

Цю святу вшановують не тільки в православній церкві, але й у католицькій. Її фігура є своєрідним мостом між східними та західними християнськими традиціями, що підкреслює значимість цієї жінки в християнській історії Європи. У православній традиції вона вшановується як свята Ольга, а в католицькій — як свята Олена. Ікони з ії зображення є  у кожному храмі.    У Ржищівській Свято- Троїцькій церкві  віряни також поклоняються рівноапостольній княгині Ользі. Ікону цієї святої  на одному з пілонів зобразив наш земляк Володимир Сидорук – заслужений художник України,  ще будучи 13- річним юнаком.

 На жаль, вона  не збереглась.

А на початку 2000 років образ цієї жінки відтворив відомий український живописець Іван Шишман – член Національної Спілки художників України , заслужений художник України, який з командою провідних  майстрів пензля(всі члени Спілки художників ) здійснював  розпис  Ржищівського храму.

                                                          Художник Іван Шишман  

Це був один з найбільш знакових об’єктів художника, в якому протягом 2004 -2011 рр. виконано 1500 кв. м розписів у  незвичайній і дуже давній техніці холодної енкаустики, тобто фарбами на основі бджолиного воску, що дає змогу зберегти цілісність зображеного на довгий час.

Ікона княгині Ольги знаходиться в центрі храму на лівому пілоні.

Рівноапостольна княгиня Ольга залишається унікальною постаттю в історії Русі: вона була першою і останньою жінкою, яка правила цією країною. До неї жінки не займали такої високої позиції в ієрархії влади, і після неї також: жодна жінка не керувала Україною і донині.

У свято рівноапостольної княгині Ольги  християни зазвичай йдуть до церкви. Вони просять у  святої сімейного щастя та гарного врожаю. У народі вважають, що Ольга опікується нужденними.

 До ікон Святої Ольги  моляться про втіху вдoви, а молоді дівчата просять вдалого заміжжя. Їй моляться, щоб уберегти себе і дітей від біди, а також про повернення чоловіка в сім’ю. Крім того, їй моляться про зміцнення новонавернених християн.  А ще Свята Ольга  вважається заступницею матерів, синів і вдів.

 Тож помолимося в цей день рівноапостольній Ользі і попросимо  заступництва для всіх наших воїнів, вдовам – втіхи у їхньому горі,  матерям –  дочекатись своїх синів живими  з перемогою..

Також у цей день вітаємо всіх тих, хто носить ім’я цієї великої святої. Нехай вона завжди вас охороняє і оберігає.

Людмила БАБЕНКО, старший науковий співробітник