03 серпня Всесвітній день кавуна.

Ржищівський баштан

Літо приходить спілими вишнями. А пік літа – це спілі кавуни, родичі огірка і гарбуза. Кавуни- це великі круглі або овальні плоди з соковитою, солодкою м’якоттю червоного, рожевого або жовтого кольору, вкриті товстою зеленою, смугастою або однотонною шкіркою. Вони є популярною літньою культурою, відомою своїм освіжаючим смаком і корисними властивостями.

Достеменні дані про впровадження цього свята невідомі. Проте загальновизнаним є факт, що Всесвітній день кавуна почали відзначати американці. У Сполучених Штатах без цієї ягоди не обходиться жодна літня вечірка та пікнік. Неймовірний солодкий смак, свіжа соковитість та низька калорійність зробили кавун найулюбленішим фруктом для більшості населення Землі. Тому не дивно, що він заслуговує на свій власний всесвітній день.

Вирощування кавунів як культурної рослини почали ще стародавні єгиптяни. Доказами популярності цієї рослини є насіння кавунів, знайдені в будівлях епохи 12-ї династії, що правила в Стародавньому Єгипті ще у 20 столітті до нашої ери. Кавуни клали до гробниць фараонів, оскільки вони символізували собою добробут та джерело продуктів харчування в загробному світі. До слова, насіння цієї ягоди було знайдено в усипальниці фараона Тутанхамона.

Згадується ця ягода і в поезії Вергілія, а це свідчить про те, що давні римляни також вирощували цю ягоду. У Римі полюбляли споживати кавун у свіжому та в засоленому вигляді, також римляни нерідко ласували кавуновим медом.

У 5 столітті кавун «перекочував» до Азії, де мешканці Китаю прозвали його «динею із Заходу».

До Європи кавуни проникли приблизно між XI та XIV століттями. Спочатку це були дорогі ласощі, доступні тільки знаті. Пізніше кавун став більш масовим і улюбленим продуктом.

Сьогодні кавуни вирощують по всьому світу — від Іспанії до Туреччини, від України до Ізраїлю. І хоча сорти, форми та смаки можуть відрізнятися, любов до цієї освіжаючої ягоди залишається незмінною у мільйонів людей.

В Україну, аж до другої половини 17 століття, кавуни завозилися з південних країн. Їх не споживали у сирому вигляді, а готували з них різні страви з прянощами.

Чомусь так склалося, що кавуни українці асоціюютьз Херсоном. Хоча не будемо сперечатися із херсонських просторів кавун найсмачніший.Але яружно – балочний рельєф ржищівської землі теж забезпечує кавунам комфортні умови для росту.

То чи ж був у Ржищеві баштан?

« У 50 –х роках ХХ століття у нашому колгоспі сіяли великі баштани» – згадує жителька с.Півці Катерина Булига. Вони тягнулися понад півецьким яром до с.Березівка(нині м.Ржищів вул.Б.Хмельницького), а потім по схилах горбів аж до с.Онацьки. Кавуни виростали великі, підставляли свої зелені в смужку боки до сонця і, здавалося, що от – от покотяться з горба. А молодь – у всі віки молодь, ходила на баштани , вибачайте за відвертість,красти кавуни. З собою брали ліхтарики і ножі, вдягалися в темний одяг. Хтось один присвічував ліхтариком, другий надрізав ягоди і дивилися чи червона м’якоть. Тож сторожі, щоб захистити урожай від хлопців і дівчат, не кричали, не лаялись, а гукали: « Не ріжте кавунів! Ідіть сюди! Тут велика купа, як гора, вибирайте які хочете! Беріть стільки донесете!».На початку 60 –х років баштанне господарство, на жаль, почало згортатися і в с. Березівка і в Півцях.Але як без кавунів? Протягом півстоліття поспіль їх вирощували на присадибних ділянках, на городах ржищівчани та жителі громади, як кажуть, для себе. І досі в пам’яті живуть горби Маківщини, вкриті зелено – смугастим «горохом» кавунів.

Нині на землі ржищівській вирощення кавунів знову набирає популярності, особливо серед орендаторів. Чи окупація частини Херсонської області вплинула, чи зміна клімату в бік підвищення літніх температур. А можливо, все ж таки, корисні властивості ( покращує роботу травної системи та знижує артеріальний тис). Але минулого літа, один із кавунових фермерів виростив та продавав на місцевому ринку дуже смачні та соковиті плоди і ржищівчани із задоволенням ласували місцевими кавунами. Адже, кавун, безсумнівно, незамінний в літню спеку, добре освіжає і має позитивний вплив на наше здоров’ я.

Хочемо вірити, що Україна ще дізнається і про «ржищівський баштан»

Смачного!Смакуйте кавуни! Смакуйте літо!

Завідувач відділом з основного виду діяльності Ольга Гудзій.

P.S.Пропонуємо до перегляду картини українських художників на “кавунну тему”