28 червня ми відзначаємо величний, ювілейний тридцятий рубіж нашої державності!
30 років тому народився юридичний щит нашої свободи — Конституція України.
Цей Основний Закон загартований десятиліттями боротьби, а його серце забилося під час легендарної «Конституційної ночі» з 27 на 28 червня 1996 року.
Тоді, у запеклих дискусіях, під шаленим тиском, випестувалася воля цілої нації.
Згадаймо 5 приголомшливих фактів про ту доленосну ніч, яка назавжди закарбувала Україну на карті вільного світу.
Про це в нашому патріотичному фотоекскурсі «5 фактів про Конституційну ніч 1996 року»
Конституція – це основний державний документ, який визначає державний устрій та порядок органів влади, виборчу систему, права й обов’язки держави, а також суспільства та громадян. Прийняли її в ніч з 27 на 28 червня 1996 року.
Документ отримав підтримку двох третин депутатського корпусу (315 народних депутатів). У ньому визначалася сильна президентська влада, гарантувалися права приватної власності, затверджувалися нова державна символіка, статус української мови як єдиної державної, Крим визнавався автономною республікою у складі України.
Прийняття Конституції незалежної України було визначною перемогою правоцентристських пропрезидентських сил та національного табору, який їх підтримав. Конституція України була загалом позитивно оцінена й міжнародною спільнотою, адже вона декларувала загальнолюдські, загальноєвропейські принципи.
Починаючи з 1996 року, Основний закон змінювався кілька разів.
Зараз оригінал документу зберігають в одному зі сховищ Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України. Тут збирають документи ключових органів виконавчої і законодавчої влади.
голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов.
Оригінал Конституції України 1996 року має статус унікального документа. Унікальний документ має відповідати кільком критеріям: мати надзвичайну інформаційну чи художню та історичну цінність. Перший титульний аркуш Конституції має палітурку в кольорах національного прапора, прошивку та підписи ключових осіб, які символізують конституційний процес – Голови Верховної Ради Олександра Мороза та Президента України, на той час Леоніда Кучми.
Підписи ключових осіб, які символізують конституційний процес – Голови Верховної Ради і Президента України (фото: РБК-Україна/Віталій Носач)
ПАТРІОТИЧНИЙ ФОТОЕКСКУРС
«5 ФАКТІВ ПРО КОНСТИТУЦІЙНУ НІЧ 1996 РОКУ»
⏱️ 1. Безперервний марафон тривалістю 23 години
Народні депутати працювали над проєктом Основного Закону без перерви майже добу. Фінальне засідання Верховної Ради розпочалося вранці 27 червня 1996 року і закінчилося лише о 9:20 ранку 28 червня. Депутати голосували за кожну статтю окремо, а загалом за всю Конституцію проголосували 315 парламентарів (при необхідних 300).
Коли ж табло висвітило «За» — 315 голосів, Голова Верховної Ради Олександр Мороз оголосив: «Є Конституція!». «В тому сила Конституції, що вона створила прецедент єдності Верховної Ради», — заявив він.
А після ухвалення закону про введення Конституції в дію голова парламенту запросив усіх причетних до творення Основного Закону вийти на вулицю та сфотографуватися на згадку. «Життя по-різному складається, але я знаю, що в такому колективі ми вже ніколи не сфотографуємося», — сказав Олександр Мороз.
28 червня 1996 року — ранок після Конституційної ночі. Фото на згадку.
🏛️ 2. Ультиматум президента та загроза розпуску
Засідання проходило в умовах жорсткого політичного тиску.
Напередодні, 26 червня, Президент Леонід Кучма видав указ про проведення у вересні всенародного референдуму щодо ухвалення президентського варіанту Конституції.
Якби Верховна Рада не ухвалила закон самостійно тієї ночі, парламент був би розпущений.
Одразу після ухвалення акта Кучма скасував свій указ прямо в залі засідань.
👔 3. Історичний рекорд Михайла Сироти
Голова Тимчасової спеціальної комісії з підготовки проєкту Конституції Михайло Сирота провів на трибуні парламенту загалом понад 15 годин. Він зачитував кожну статтю, коментував правки та витримував колосальний психологічний тиск.
Його тримання на трибуні стало символом витривалості та увійшло в історію як один із найдовших виступів в українському парламентаризмі.
Кілька цитат з інтерв’ю «Неможливо стати на шляху історії»:
«Коли я стояв цієї ночі за трибуною, і взагалі протягом цього тримісячного періоду, я казав собі: можу впасти мертвий, але витримка і нерви мої не здадуть. Коли ми прийняли символіку, всі зааплодували, я не зміг. Коли прийняли Конституцію в цілому, перестав контролювати свою нервову систему — і зал побачив мої сльози. Для мене це було дуже дивно: я не припускав, як чоловік може плакати на людях…
Кажуть, що всі ми об’єднані в житті, а перед смертю кожен залишається на самоті. Перед Богом ми також стоїмо наодинці. І кожному треба було робити свій вибір, уже не дослухаючись до вказівок партійного лідера, голови депутатської фракції чи до наказів виборців. Ось є ти і ти мусиш зробити ось так — від цього залежить твоє майбутнє…
Михайло Сирота за трибуною Верховної Ради України. 27–28 червня 1996 року.
Сьогодні народжений Основний Закон є віддзеркаленням реальності і поглядом у завтра. Тому свою місію Конституція виконає і в найближчі десятиліття…».
Михайло Сирота увійшов у нашу історію зі званням батька Конституції. Наполегливість, витримка, зібрані воєдино, в міцний кулак, нерви і воля голови Тимчасової спеціальної комісії та його понад 15-годинний марафон за парламентською трибуною тієї пам’ятної червневої доби справді були сильнішим каталізатором народження Основного Закону
4. Гострі баталії навколо мови, символіки та Криму
Найбільші суперечки та дискусії тривали кілька годин поспіль навколо трьох питань: статусу української мови як єдиної державної, затвердження державного тризуба та синьо-жовтого прапора, а також статусу Кримського півострова.
Ліві депутати категорично відмовлялися голосувати за Тризуб та синьо-жовтий стяг, вважаючи їх «націоналістичними». Натомість праві сили виступали проти надання Криму статусу автономії, пропонуючи перетворити його на звичайну область, щоб уникнути російського сепаратизму .
Баталії навколо мови, державних символів та статусу Криму стали найдраматичнішими епізодами Конституційної ночі. Парламент був розколотий: національно-демократичне крило протистояло потужній комуністичній фракції.
Деякі статті переголосовували по 10 разів, аби знайти компроміс . Компроміс щодо Криму (надання йому статусу Автономної Республіки у складі унітарної України) було досягнуто лише під ранок.
Депутати уклали негласну угоду: ліві голосують за державну символіку, а праві — за автономію Криму.
🥂 5. Перші традиції: шампанське та перші слова Конституції
Одразу після історичного голосування в залі засідань увімкнули Державний Гімн України, а депутати зі сльозами на очах почали обійматися. За тогочасними спогадами учасників, просто в залі Ради відкрили пляшки з шампанським а на перших примірниках тексту депутати залишали свої автографи.
Україна стала останньою з колишніх радянських республік, яка ухвалила власну нову Конституцію.
Проєкт Конституції України 1996 року
Це була вершина емоційного піднесення, коли о 9:18 ранку на табло з’явилася цифра 321 — конституційна більшість голосів «за».
Електронне табло системи «Рада» в момент ухвалення Основного Закону. 28 червня 1996 року, 09:20 ранку.
Після цього в залі засідань розгорнули великий синьо-жовтий прапор,
а депутати почали аплодувати, обійматися та навіть підкидати в повітря Михайла Сироту — голову Конституційної комісії, який провів на трибуні майже добу.
Однак, попри увімкнений Державний Гімн, навколо цієї миті існує маловідомий історичний нюанс, пов’язаний із затвердженим текстом .
Ухвалена в ту ніч Стаття 20 Конституції визначила, що Державним Гімном є національний гімн на музику Михайла Вербицького.
Проте сам текст гімну депутати тоді затвердити не змогли через запеклий опір комуністів, які виступали проти слів Павла Чубинського.
Тому вранці 28 червня 1996 року в залі Верховної Ради насправді:Звучала тільки музика Михайла Вербицького (без слів).
Депутати національно-демократичного крила співали повний текст «Ще не вмерла України…» просто від себе, без офіційного затвердження.
Повноцінний закон, який затвердив перші чотири рядки вірша Чубинського як офіційний текст Гімну, парламент ухвалив лише через 7 років — у березні 2003 року.
Тридцять років ми доводимо: нас не зламати, а наше право на свободу — абсолютне!
Гортайте історичні світлини, відчуйте подих тієї великої ночі та залишайте у коментарях ваше серце для вільної України!
#30роківКонституції #КонституціяУкраїни #ДеньКонституції #ІсторіяНезламних #КонституційнаНіч #Україна30