27Лис/21

ГОЛОДОМОР НА РЖИЩІВЩИНІ (1932-1933)

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору. Цього року День пам’яті жертв голодоморів – 27 листопада. Про трагічні подіїї та факти, вже в наступних рядках.

Не оминуло лихоліття голодомору і Ржищівський район. Зазнали селяни – хлібороби і насильницької колективізації, і розкуркулення, всіх труднощів виконання надмірних державних планів заготівлі зерна, репресій.

Про перебіг колективізації у Ржищівському районі в 1929-1933 р.р. свідчать матеріали Державних архівів, про інші трагічні події – дослідження місцевих краєзнавців і, найголовніше, розповіді самих жителів району.

Станом на 1.05.1930 р. в районі було створено 32 колгоспи, на 20.01.1931р. – уже 36 колгоспів та 36 артілей, а на 10.05.1931р. – 39 колгоспів і 39 артілей. Площі орної землі 44 600 га усуспільнено близько половини – 20 400 га. Ці дані свідчать, що колективізація була обвальною. Завершилась вона в Ржищівському районі в 1935р., коли колгоспи об’єднали майже все сільське населення – 98,6%.

Ще в 1929р. у Ржищеві був організований районний комітет незаможних селян (комнезам), головою обрано Шарпана. Вже працювали два колгоспи – «1 Травня» та «8 Березня». У роки II п’ятирічки у Ржищеві було створено 2 МТС. На 1 січня 1931 р. колгоспи виконали план хлібозаготівлі на 115%, по посіву буряка – на 113%. 0 15 січня 1931р. у Ржищеві відбувся І районний з’їзд колгоспників. Він мав своїм завданням згуртувати колгоспні сили у підготовці до весняної сівби, залучити до колективу одноосібників – бідняків та середняків, підняти село на боротьбу із залишками куркульства.

Протягом 30-их років у районі проходила активна кампанія по розкуркуленню. У «куркулів» відбирали практично все майно. Багатодітні сім’ї виселяли на хутори або просто відправляли в Сибір. Загальна кількість розкуркулених та висланих із Ржищева невідома.

Комісія з реабілітації на початку 90-их років назвала лише 9 сімей: Слобожанські, Захарченки, Іващенки, Редьки, Коваленки, Галети, Баліцькі, Марченки, Задорожні.

Р.В. Титаренка та Ф.М. Ткаченка було розстріляно як «ворогів народу».

Державний план хлібозаготівель на 1932-1933 р.р. для району був непосильний, як і  для всієї України. Зазнав район і «натуральних штрафів» м’ясом. У жовтні 1932 р. Ржищів о виконав план поставки м’яса на Ленінград на 94%, на Донбас – на 49% від запланованого. 3 вересня по жовтень вивезено з району весь буряк – 100%. Через відсутність кормів селяни масово різали худобу. Подвірні обшуки із конфіскацією всіх запасів їжі прирекли трудівників району на голодну смерть. У Ржищеві, по селах почався масовий голод.

Колективізація була проведена ціною величезних людських жертв. З 1.01.1933 р. по 1.01.1934 р. у Ржищівському районі з населенням 55 055 жителів померло від голоду 10 630 осіб, в тому числі дітей до 1 року – 138. Краєзнавець В. Умрихін подав дані, що від голоду в районі постраждали 13 987 осіб (кожен 4-ий житель). Всього за звітами Київська область втратила у 1933р. 185 207 осіб або 11,6% сільського населення. Однак кількість їх значно більша.

/Державний архів органів влади та управління Ф.27, Оп./12/

Завідувач відділу з основного виду діяльності Ольга ГУДЗІЙ            

27Лис/21

ЗАПАЛІМО СВІЧКУ ПАМ’ЯТІ

Щорічно в четверту суботу листопада на вшанування жертв голодоморів проходить акція «Запали свічку пам’яті».

Засвітімо вогники в наших домівках, як вияв найщемнішої скорботи за жертвами та вірою в те, що в майбутньому не повториться страшна трагедія.

Також о 16:00 не забудьте долучитися до Занальнонаціональної хвилини мовчання. Передаймо невмирущу пам’ять про трагедію наступним поколінням…

20Лис/21

До Міжнародного дня вишивальниці

Білик Емілія Михайлівна

Всіх людей при народженні Бог наділяє талантом. Але у кожного свій шлях до його розкриття. Білик Емілії Михайлівні потрібно було не один десяток років. Народилася Емілія Михайлівна у 1960 році в с. Сунаї Мінської обл. Білорусь.

Згодом родина переїхала на проживання в с. Леонівку Обухівського р-ну Київської обл. Пріоритетом у родині була робота, любов до праці. Цьому навчали і Емілію. Після успішного закінчення школи, училища, доля привела її до Ржищева на навчання у Будівельний технікум. Заміжжя. Сім’я. Робота. З народженням первістка з’явився вільний час, ба навіть, більше, ніж зазвичай. Потрібно було його раціонально використати .Байдикувати – це не в правилах Емілії Михайлівни. Захопилася вишиванням. Вишивала хрестиком. Чомусь саме ця древня техніка вишивання припала до душі. Згодом опанувала вишивку бісером.  Кожна вільна хвилина присвячувалась вишиванню. Навіть новини чи кінофільм по телевізору Емілія Михайлівна дивиться вишиваючи.  Вишиває тільки ті картини і узори, які знайшли відображення в ії душі. В особистому доробку – вишивки різної тематики та жанру: натюрморти, портрети, пейзажі, квіти.  Також майстриня створю вишитий одяг, сорочки та сукні. Є в Емілії Михайлівни картина – улюблениця , яку вона може споглядати годинами: море, хвилі, короновані білими гребенями, і корабель серед  них.

Вишивання – це дуже кропітка і важка робота. Вона потребує уваги, бо одноманітна, витримки, бо довготривала,  любові до прекрасного і тонкого відчуття кольорів, великого бажання творити красу і нести її до людей.

Керусенко Ніна Дмитрівна

Народилася  Керусенко  Ніна Дмитрівна 15 лютого 1935 року  у  місті Ржищеві. З дитинства зростала у любові та праці. Закінчила восьмирічну школу. Потім працювала у вишивальні та на цегельному заводі. Завжди шукала більш високоплачуваної роботи. Почала вишивати з дитинства, а знання та вміння, отримала від бабусі.

Коли пішла працювати у вишивальню, вишивала по заготовлених малюнках хрестиком. А ще Діду Панасу (Весклярову Петру Юхимовичу), відомому казкарю, вишила сорочку. За своє життя вишила багато робіт, кожного року близько ста. Любить вишивати, бо ж від роботи отримує життєвий заряд.

Найпершу свою роботу уже й не пригадає, та зазначає, шо вишила 18 ікон. Майже всі роботи подрувала рідним, друзям та знайомим.

Насамперед, зауважуємо, що серед містян, вишивка – одне з найпопулярніших творчих захоплень. Тож ми радіємо вашим талантам і готові розділити разом з вами нові шедеври. Все лише починається! Бажаємо міцного здоров`я, невичерпного натхнення майстриням та довгих щасливих років життя!

Краєзнавче дослідження проводили: завідувач відділу з основного виду діяльності – Гудзій Ольга Василівна та старший науковий співробітник – Настенко Юлія Валентинівна

17Лис/21

«ВІД ТРИПІЛЛЯ ДО СУЧАСНОСТІ»

Стартував фотопроєкт «Від Трипілля до сучасності». Наголошуємо на тому, що визначені дати та час вказані в оголошенні, а ми чекаємо на всіх охочих, поринути в епоху Трипілля! Ексклюзивно до Міжнародного дня студентів даруємо участь у проєкті! Та сершу радимо подбати про запис за телефоном (04573) 2-17-98, а про образ подбаємо ми! Чекаємо на ваші враження у коментарях!

17Лис/21

Вітаємо з Міжнародним днем студентів!

📚Студент – чи не найвідповідальніша та найцікавіша професія водночас. Ви вмієте з легкістю підкорювати нездоланні вершини, виходити з будь – яких ситуацій та залишатись на позитиві!

⭐️ Тож музейники щиро вітають всіх студентів зі святом! Нам приємно навчатись разом з вами, а ще більше – зустрічати в музеї. Щиро вдячні всім, хто долучається до наших заходів і з нетерпінням чекатимемо на вас!

17Лис/21

ГЕРОЇЧНИЙ АКОРД

До 100-річчя Другого Зимового походу і завершення збройної боротьби Армії УНР за українську державність

У листопаді – грудні цього року виповнюється 100 років Другого Зимового

походу Армії Української Народної Республіки – останньої спроби збройним

шляхом повернути втрачену державність. Водночас Україна вшановуватиме

вояків Армії УНР, розстріляних біля містечка Базар.

Другий Зимовий похід став героїчною сторінкою історії українського

державотворення. Він не приніс очікуваних результатів – підняти

загальноукраїнське збройне повстання не вдалося. Але відвага і самопожертва

учасників рейду є взірцем виконання обов’язку перед народом і державою.

Другий Зимовий похід не виконав свого завдання через низку внутрішніх і

зовнішніх чинників.

14Лис/21

ФОТОПРОЄКТ “ВІД ТРИПІЛЛЯ ДО СУЧАСНОСТІ”

📌 КЗ КОР «Ржищівський археолого – краєзнавчий музей» розпочинає фотопроєкт та запрошує до участі всіх охочих! Про образ подбаємо та чекаємо учасників будь – якого віку. Результат зйомки – виготовлення різноманітних календарів: настільних, перекидних, широкоформатних і т.д.

😍Ексклюзивно! Зйомки відбуватимуться в дизайнерських сукнях епохи Трипілля! Локацією стане стилізована виставка мисткині – Людмили Смолякової. Тож до реквізиту додаємо тематичні вироби пані Людмили – реконструкції трипільської кераміки!

🗓Графік зйомок: з 11:00 до 15:00 – 16.11,18.11,23.11,25.11

❗️Обов’язковий попередній запис за телефоном (04573) 2 – 17 – 98, участь здійснюється за благодійним внеском учасника!

10Лис/21

9 листопада – День працівників культури та майстрів народного мистецтва

До професійного свята ми разом з вами вирішили пригадати яскраві моменти з життя в музеї. Тож охоче запрошуємо до перегляду і з нетерпінням чекаємо якнайшвидшої зустрічі офлайн!

02Лис/21

ВАКЦИНАЦІЯ РЯТУЄ ЖИТТЯ

Найвищий ризик захворювання, госпіталізації чи смерті від COVID-19 мають:

▪ люди літнього віку 60+

▪ особи з супутніми захворюваннями

▪ ті, хто часто контактують з людьми

Вакцини доступні поблизу вас!

Знайдіть адреси та контакти центрів/пунктів вакцинації та запишіться на щеплення:

📌 https://list.covid19.gov.ua

Вакцинація рятує ваше життя!