Громадська організація «Вікімедіа Україна» запросила представників Київщини до проведення української частини Міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments), що відбудеться з 01 по 30 вересня 2021 року Проєкт «Вікі любить пам’ятки» привертає увагу до стану збереженості об’єктів нерухомої культурної спадщини. Мета проєкту – зібрати світлини всіх пам’яток нерухомої культурної спадщини України для ілюстрування статей у Вікіпедії. Культурна спадщина Київщини заслуговує на те, аби бути гідно представленою у Вікіпедії і на міжнародному рівні. Запрошуємо долучатися до конкурсу, подавати свої фото, щоб показати унікальність історико-культурних об’єктів свого краю та привернути увагу до їх теперішнього стану! Переможці конкурсу отримають цінні призи. Призовий фонд буде розподілено між авторами найкращих фотографій конкурсу загалом, авторами найкращих фото кожного регіону, учасниками, які сфотографували найбільшу кількість пам’яток в Україні та кожному регіоні, та переможцями спецномінацій. Окремою номінацією відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі.Деталі участі за QR кодом на оголошенні!

Ржищів називають містечком вчителів та будівельників. Можливо тому, що обираючи майбутню спеціальність молодь орієнтується на місцеві заклади, що готують фахівців для освіти та будівельної галузі.

Ржищівський фаховий коледж будівництва і економіки

Ржищівський фаховий гуманітарний коледж

Ржищівський індустріально-педагогічний технікум

В цьогорічному краєзнавчому дослідженні ми вирішили розповісти про людей, що присвятили своє життя будівельній справі.

Тож невдовзі читачі зможуть дізнатися про ржищівську родину будівельників Бойко та їх історію створення родинного будинку з арками, що став знаменним для сім’ї . А далі помандрувати сходинками життя нашого земляка Дмитра Олександровича Рудковського і військовою будівельною справою всього життя. Тож слідкуйте за оновленнями та отримайте можливість першими ознайомитись із проєктами!

День Хрещення Київської Русі-України відзначається в Україні щорічно 28 липня — у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Як державне свято вперше встановлене в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008-го № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України». Хрещення Русі або Друга релігійна реформа князя Володимира — процес прийняття і поширення християнства на території Київської Русі. Ключова подія — масове хрещення 988 року мешканців Києва, а згодом інших міст держави князем Володимиром Святославичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією на Русі.До 1033 річниці хрещення Київської Русі-України науковим співробітником музею Онікієнко Галиною підготовлено медійний науково-пошуковий проєкт “Хрещення Русі–України (988) ” , що висвітлює подію, як спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави.

Етнографія) — суспільствознавча наука, об’єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження , розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Щорічно, 17 липня, святкують своє професійне свято етнографи. Саме ці люди досліджують історію та побут народів світу, їхню культуру та взаємодію з навколишнім світом.Наш музей проводить краєзнавчі дослідження, етнографія є їх частиною, що викликає жвавий інтерес у відвідувачів. В ході етнографічних експедицій особливу увагу наукові співробітники нашого музею приділяють не тільки традиційним, а й сучасним проблемам: сучасним етнічним процесам, питанням використання національних традицій. Етнографія — наука про людину, а не про речі.Цьогоріч ми започаткували науковий проєкт “Пісні мого краю”.До дня етнографа науковими співробітниками музею проведено літературно- етнографічну мандрівку “Пісня-мова душі людської”, що стала початком дослідження для створення письмових та аудіовізуальних джерел, що будуть зберігатися в музеї. Робота в проєкті триває!

https://www.youtube.com/watch?v=5nrqrY6S9ZQ

Цього року в Україні особливо відзначатимуть 30-річчя Незалежності України. До Дня незалежності за координації Міністерства культури та інформаційної політики підготовлена концепція єдиної візуальної символіки свята. В її основі покладена ідея бачення Незалежності як мрії, досягнення якої прагнули багато поколінь українців

12 липня відзначають Всесвітній день фотографа.

У цей день професіонали відзначають Всесвітній день фотографа, що співпадає з днем святої Вероніки, яка вважається покровителькою фотографії. Свята Вероніка була обрана на цю роль не випадково.

Адже саме вона, згідно з текстами Біблії, подала Ісусу, якого вели на Голгофу, тканину, щоб Син Божий міг витерти від пилу своє обличчя. На цій тканині пізніше проступив відбиток лику Спасителя, що цілком можна вважати першою фотографією в історії людства. Знаючи про це, вже через дві тисячіроків з моменту події, після винаходу фотографії діючий на той момент Папа Римський оголосив цей день святковим для всіх фотографів світу.

Відомо, що народження першої фотографії відбулося в 1826 році завдяки месьє Жозефу Нісефору Ньєпсу. Цілих 8 (!) годин працював француз над першим знімком. Тепер світ знає фото, яке носить назву «Вид з вікна»

У Ржищеві багато людей люблять фотографувати. З сучасними гаджетами це не так складно. Є серед наших земляків професіонали цієї справи, що обрали фотографування професією. Але дуже багато і аматорів. Тож ми запросили до участі у фотопроєкті “МИТЬ ВІЧНОСТІ” людину, чиї фото вже давно вражають користувачів соцмереж. Місцевий фотограф-аматор Світлана Іваненко зазвичай фотографує красу навколишньої природи. ЇЇ світлини-це об’єктивна буденна навколишня дійсність, яка не помітна кожному, а під силу лише окремим людям. Серед них- і Світлана Іванівна. Фотомитець здатна виразити власне ставлення до зображуваного на знімку за допомогою таких засобів, як ракурс зйомки, розподіл світла, світлотінь, передати своєрідність і неповторність природи завдяки правильному вибору миті зйомки. Складається враження , що її репортажна зйомка перетворюється на художню з елементами макрофотографії.

Автор, у доробку якого сотні світлин, більшість з яких можна бачити на її сторінках у соціальних мережах, запевнила, що на цьому не зупиниться, а продовжуватиме фотографувати навколишній світ.

Приємного перегляду!

Вареники з давніх-давен вважаються українською національною стравою. Ці вироби з тіста оспівані в народних піснях, описані в казках та згадуються у віршах. Кожен український регіон має свій рецепт начинки для вареників. На Ржищівчині дуже часто готують вареники з картоплею та сиром як святкову страву на неділю, без вареників з квашеної капусти неможливо уявити собі Святвечір. А ще популярні ягідні та фруктові вареники: з вишнею, , полуницею, малиною, сливами.

Знайомимо вас із приготуванням вареників на кефірі, таке тісто виходить більш пишним, м’яким і ніжним.

Хто слідкує за сторінкою музею у ФБ читали про задум музейників цьогоріч відновити частину обрядів народного свята Купала. До вашої уваги невеликий відеофотозвіт дійства!

У музеї до фіналу чемпіонату з футболу знову готують фан-зону. Футбольні матчі чемпіонату Європи 2020 року показують телеканали “Футбол 1”, “Футбол 2”, “Футбол 3” і “Україна. А в музеї на запит активних вболівальників про облаштування фан-зони для перегляду фінальної гри між командами Англія Італія. відповіли ствердно: “Музей крокує в ногу з часом!” Тому запрошуємо 11 липня на територію музею на перегляд прямого ефіру он-лайн трансляції фіналу чемпіонату з футболу всіх бажаючих!