Етнографія) — суспільствознавча наука, об’єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження , розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства. Щорічно, 17 липня, святкують своє професійне свято етнографи. Саме ці люди досліджують історію та побут народів світу, їхню культуру та взаємодію з навколишнім світом.Наш музей проводить краєзнавчі дослідження, етнографія є їх частиною, що викликає жвавий інтерес у відвідувачів. В ході етнографічних експедицій особливу увагу наукові співробітники нашого музею приділяють не тільки традиційним, а й сучасним проблемам: сучасним етнічним процесам, питанням використання національних традицій. Етнографія — наука про людину, а не про речі.Цьогоріч ми започаткували науковий проєкт “Пісні мого краю”.До дня етнографа науковими співробітниками музею проведено літературно- етнографічну мандрівку “Пісня-мова душі людської”, що стала початком дослідження для створення письмових та аудіовізуальних джерел, що будуть зберігатися в музеї. Робота в проєкті триває!
Айдентика до Дня Незалежності України
Цього року в Україні особливо відзначатимуть 30-річчя Незалежності України. До Дня незалежності за координації Міністерства культури та інформаційної політики підготовлена концепція єдиної візуальної символіки свята. В її основі покладена ідея бачення Незалежності як мрії, досягнення якої прагнули багато поколінь українців
Фотопроєкт “Мить вічності!” до Всесвітнього дня фотографа.
12 липня відзначають Всесвітній день фотографа.
У цей день професіонали відзначають Всесвітній день фотографа, що співпадає з днем святої Вероніки, яка вважається покровителькою фотографії. Свята Вероніка була обрана на цю роль не випадково.
Адже саме вона, згідно з текстами Біблії, подала Ісусу, якого вели на Голгофу, тканину, щоб Син Божий міг витерти від пилу своє обличчя. На цій тканині пізніше проступив відбиток лику Спасителя, що цілком можна вважати першою фотографією в історії людства. Знаючи про це, вже через дві тисячіроків з моменту події, після винаходу фотографії діючий на той момент Папа Римський оголосив цей день святковим для всіх фотографів світу.
Відомо, що народження першої фотографії відбулося в 1826 році завдяки месьє Жозефу Нісефору Ньєпсу. Цілих 8 (!) годин працював француз над першим знімком. Тепер світ знає фото, яке носить назву «Вид з вікна»
У Ржищеві багато людей люблять фотографувати. З сучасними гаджетами це не так складно. Є серед наших земляків професіонали цієї справи, що обрали фотографування професією. Але дуже багато і аматорів. Тож ми запросили до участі у фотопроєкті “МИТЬ ВІЧНОСТІ” людину, чиї фото вже давно вражають користувачів соцмереж. Місцевий фотограф-аматор Світлана Іваненко зазвичай фотографує красу навколишньої природи. ЇЇ світлини-це об’єктивна буденна навколишня дійсність, яка не помітна кожному, а під силу лише окремим людям. Серед них- і Світлана Іванівна. Фотомитець здатна виразити власне ставлення до зображуваного на знімку за допомогою таких засобів, як ракурс зйомки, розподіл світла, світлотінь, передати своєрідність і неповторність природи завдяки правильному вибору миті зйомки. Складається враження , що її репортажна зйомка перетворюється на художню з елементами макрофотографії.
Автор, у доробку якого сотні світлин, більшість з яких можна бачити на її сторінках у соціальних мережах, запевнила, що на цьому не зупиниться, а продовжуватиме фотографувати навколишній світ.
Приємного перегляду!
Майстер-клас із приготування вареників
Вареники з давніх-давен вважаються українською національною стравою. Ці вироби з тіста оспівані в народних піснях, описані в казках та згадуються у віршах. Кожен український регіон має свій рецепт начинки для вареників. На Ржищівчині дуже часто готують вареники з картоплею та сиром як святкову страву на неділю, без вареників з квашеної капусти неможливо уявити собі Святвечір. А ще популярні ягідні та фруктові вареники: з вишнею, , полуницею, малиною, сливами.
Знайомимо вас із приготуванням вареників на кефірі, таке тісто виходить більш пишним, м’яким і ніжним.
КАРАСЬ Fest.
Фотопроєкт “Як на Купала”
Хто слідкує за сторінкою музею у ФБ читали про задум музейників цьогоріч відновити частину обрядів народного свята Купала. До вашої уваги невеликий відеофотозвіт дійства!
Фан зона в музеї для перегляду фіналу з футболу Чемпіонату 2020
У музеї до фіналу чемпіонату з футболу знову готують фан-зону. Футбольні матчі чемпіонату Європи 2020 року показують телеканали “Футбол 1”, “Футбол 2”, “Футбол 3” і “Україна. А в музеї на запит активних вболівальників про облаштування фан-зони для перегляду фінальної гри між командами Англія Італія. відповіли ствердно: “Музей крокує в ногу з часом!” Тому запрошуємо 11 липня на територію музею на перегляд прямого ефіру он-лайн трансляції фіналу чемпіонату з футболу всіх бажаючих!
Українська кухня. Юшка по – ржищівськи.
Пісна рибна юшка-це старовинна страва, яка може похвалитися своєю давньої історією.
Юшка — рідка страви типу супу чи бульйону. Готується традиційно на м’ясному, рибному, або грибному відварі. Назва страви в перекладі зі старослов’янського означає “відвар”, “рідка їжа”.Впроваджуючи в музеї науковий проєкт “Страви регіону”, ми не змогли оминути увагою рибну юшку. От що ми дізналися у місцевих ржищівських рибалок та господинь:
-ідеальна готується в казані на багатті, але можна приготувати її і на плиті;
-головне в цій справі правильно добрати інгредієнти: рибу, прянощі й овочі;
-риба повинна бути дуже свіжою;
-юшку потрібно варити лише з тих сортів риб, які дають прозорий бульйон і в’язкість;
-найкраща риба для юшки по – ржищівськи – це окунь, судак, карась, короп, сом;
-спочатку в казан закладаються овочі, тому, що їм потрібно більше часу для приготування;
-час для приготування юшки з річної риби – 15-20 хвилин, якщо юшку переварити, риба стане жорсткою;
-і найголовніше в приготуванні юшки – не шкодуйте риби, закладайте її стільки, щоб лише на кілька сантиметрів зверху була вода, чим більше риби, тим ситніша й смачніша страва.
А ось 7 липня ви маєте можливість увесь наш набутий досвід застосувати на практиці! Запрошуємо стати гостями обряду з приготування ржищівської рибної юшки!
Обрядові страви в музеї в День Івана Купала.
Вареники — національна страва українців, яка є найпопулярнішою серед інших страв і найпоширенішою по всій країні.Назва “вареник” утворена від слова “варити”. А сам рецепт, як виявилось українці запозичили у турків. Турецька страва має назву “дюш-вар”. За смаком це блюдо сильно нагадує наші пельмені, мабуть, тому і так сильно сподобались українцям. Проте наші не розгубились, і почали заліплювати в тісто ще й інші начинки. Так власне й виникли наші українські вареники. Після цього вареники почали готувати на Україні на кожне свято та щонеділі. І що найцікавіше, вареники навіть готували для того, щоб подарувати молодятам на весілля або вагітній жінці. Також вареники готували як жертовну страву, і приносили в дар богині води. Люди вважали, що вареники мають магічні властивості. Тому, коли виникло питання, які обрядові страви української кухні приготувати, музейники беззаперечно обрали вареники!Запрошуємо долучитися всіх бажаючих до дійства в день Івана Купала!
